Займався реставрацією давніх храмів. Очолював Музей мистецтв ВУАН (1920-1925). Протестував проти знищення архітектурних пам’яток, завдяки його позиції вдалося зберегти від руйнування Софійський собор у Києві. Заарештований в 1934 за відмову підписати акт про знесення Михайлівського Золотоверхого.
У згадку про видатного науковця ділимося виданням, що присвячене рідкісному археологічному комплексу початку ХІ ст. – Полтавському скарбу 1905 р. Саме цю чи не найвиразнішу пам’ятку сіверянського ювелірного мистецтва свого часу у співпраці з місцевими дослідниками вивчав Микола Макаренко майже відразу після знахідки. Скарб репрезентує фінальний етап розвитку роменської культури у басейні Ворскли. Він є окрасою зібрання Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського вже близько 120 років.
