Народився Павло Євграфович 24 лютого 1895 року в м. Санкт-Петербурзі. Середню спеціальну освіту здобув у Саратовському сільськогосподарському училищі, вищу – в Одеському сільськогосподарському інституті, отримавши спеціальність агронома.

У 1917-1930-х рр. Павло Сосін працював в системі Наркомзему на Одещині. Педагогічно-наукова діяльність Павла Євграфовича розпочалася в 1930 р. у Вінницькому педінституті на посаді викладача кафедри ботаніки.

У 1937 році Павло Сосін захистив кандидатську дисертацію, присвячену їстівним та отруйним грибам низки областей Лісостепової та Західної України. У 1938 р. Павло Євграфович переїхав до Полтави, де очолив кафедру ботаніки Полтавського педагогічного інституту (нині Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка). У 1953 р. захистив докторську дисертацію «Гастероміцети Української РСР». Читав лекції з ботаніки для студентів, учителів на курсах підвищення кваліфікації, брав участь у проведенні польової практики з ботаніки. Виховав цілу плеяду майбутніх науковців. У 1963 р. вийшов на заслужений відпочинок.

Павло Євграфович був творчою особистістю: любив грати на фортепіано, гітарі та балалайці, займався фотографуванням, гарно малював, добре грав у шахи. Міколог знав іноземні мови, активно листувався з вченими Угорщини, Болгарії, Франції та Англії.

Серед визначних наукових праць міколога виділяємо такі: «Етимологія та профілактика грибних отруєнь», «Гастероміцети Української РСР», «Їстівні та отруйні гриби СРСР», «Мікологічні дослідження Полтавської області», «Нові і цікаві види гастероміцетів» та інші, присвячені вивченню грибів.

Помер Павло Сосін 18 січня 1969 р. Похований в Полтаві на Монастирському цвинтарі.

Науковці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського бережуть світку пам'ять про науковця. У фондах закладу зберігається автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня доктора біологічних наук, журнали та окремі відбитки зі статтями вченого, фотовідбитки, гербарні зразки тощо. Великий науковий інтерес становлять зразки мікологічного гербарію гастероміцетів, зібраних Павлом Сосіним та його колегами на території Радянського Союзу. Значна частина матеріалів музейного зібрання була подарована Музею його дружиною – Марією Данилівною після смерті міколога. Зокрема, альбом з гербарієм екзотичних порід дерев і чагарників Сочинської науково-дослідної лісової станції. Матеріали музейного зібрання активно популяризуються під час різноманітних проєктів, є вічним спомином про відомого науковця.

Підготувала Олена Шиян, завідувачка науково-дослідного експозиційного відділу природи