Сьогодні згадуємо Миколу Зерова — поета, літературознавця, перекладача і викладача, який народився 26 квітня 1890 року в Зінькові на Полтавщині. Натхненник і взірець для кола неокласиків — когорти українських авторів-модерністів початку ХХ століття, які за естетичний і етичний орієнтир ставили твори й теми античності, бароко, класицизму. Поет, якому вдалося майстерно описати сучасний йому Київ у своїх сонетах.

Микола Зеров як науковець і критик був одним із лідерів тогочасного літературного процесу й своєю роботою урівноважував середовище, що в багатьох рисах ішло до спрощення, оспівування пролетарського життя та комуністичного ладу.

Зрештою саме його принципова естетична позиція та вимогливість до літератури спричинилися спершу до утисків з боку влади після активної участі в Літературній дискусії 1925-1928 рр., а в середині 30-х до прямих репресій — арешту, заслання і розстрілу.

Радимо дізнатися про нього більше:
Матеріал про Миколу Зерова на "Читомо".
Матеріал на "Суспільне. Культура".

#Спогадання