Навчався він у Миргородському керамічному технікумі та Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва. Працював спочатку на Баранівському фарфоровому заводі, а з 1964 року — на Полтавському фарфоровому заводі.

Митцю притаманний оригінальний підхід до створення наборів посуду, легкий невимушений декор виконаний у м’яких кольорах, органічне поєднання з простою і водночас класичною формою посудини, гармонія форми і декору. Творчість художника базується на народних традиціях і вмілому використанні їхніх принципів.

Улюбленим орнаментом у творах Івана Михайловича є квіткові композиції, «дерево життя», зображення птахів, мотиви, що побутують у народному мистецтві. Роботи народного художника України високо оцінені на вітчизняних, зарубіжних та міжнародних виставках, зокрема у Нью-Йорку, Празі, Брюсселі, Загребі, Лос-Анжелесі. Його твори зберігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, Сумському обласному краєзнавчому музеї, Дніпропетровському художньому музеї, Харківському художньому музеї, музеї Миргородського керамічного технікуму, Полтавському краєзнавчому музеї ім. Василя Кричевського, Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) ім. Миколи Ярошенка.

Однією із робіт художника є чайний сервіз «Золотистий» на шість персон — продукція Полтавського фарфорового заводу 1976 року. Авторська форма і розпис хвилястими лініями із золота. Сервіз є окрасою колекції виробів художника у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського.