В якості подарунку вона потрапила до Лубенського музею К. М. Скаржинської у Круглику під Лубнами в 1890-х рр. від К. В. Болсуновського (1838–1924) – відомого нумізмата, археолога та пам'яткоохоронця, а звідти була передана 1906 р. до Природничо-історичного музею Полтавського губернського земства. У листуванні з Лубенським музеєм К. В. Болсуновський стверджував, що уламок скульптурки був знайдений на пам’ятці скіфського часу на території Київщини (Васильківський повіт, околиці с. Трипілля).
Стосовно трактування жіночого образу, який відтворено у мармурі, досі достеменно не відомо, кого саме зобразив майстер. За сукупністю рис обличчя можемо з великою вірогідністю стверджувати, що це була скульптура богині Афродіти. З огляду на невеликі розміри, можемо віднести її до категорії мініатюрних грецьких статуеток. Така дрібна пластика була популярною у періоди пізньої класики – еллінізму – і використовувалася найчастіше в культовій сфері, зображаючи конкретного покровителя.
Вперше знахідку було опубліковано відомим польським археологом К. Маєвським 1937 року в журналі «Eos». Повторно увагу дослідників голівка привабила у 2024 р.
Уточнення атрибуції та вивчення мистецького та історичного контексту здійснила кандидат історичних наук, співробітник Інституту археології Національної академії наук України Вікторія Котенко. З огляду на значну наукову цінність та експозиційний потенціал було прийнято рішення про проведення реставрації пам'ятки, яку виконала художник-реставратор третьої категорії Наталія Кондратенко.
Підготувала Наталія Кондратенко, завідувачка сектору науково-дослідного відділу фондів