Учора, 23 липня 2025 р., на кургані неподалік села Пустотине Макіївської СТГ Ніжинського району на Чернігівщині поховали відомого українського археолога, письменника, публіциста, члена національної та інших письменницьких спілок, а також близько десятка громадських українських й іноземних академій, кандидата історичних наук, професора Юрія Олексійовича ШИЛОВА (4.Х.1949 – 22.VII.2025).
Прискіпливий дослідник курганів України, археолог – фахівець у галузі вивчення енеоліту – бронзового віку, поборник української прабатьківщини аріїв, шукач прадавніх коренів легендарної Аратти, а ще дослідник старожитностей Подніпров’я, Одещини, Херсонщини, курганів в околицях Горішніх Плавнів на Полтавщині... У кількох рядках навіть важко перерахувати уподобання й напрямки злету думки і фантазій цієї непересічної людини. Про це свідчать також більше двох десятків монографічних і тематичних досліджень пана Юрія, не менша кількість його публіцистичних праць, літературно-художні твори, в тому числі й на полтавську тематику.
З Юрієм Олексійовичем я здавна підтримував дружні стосунки. Починаючи з 80-х рр. ХХ ст. був причетний до редагування й виходу в світ окремих його статей, пізніше – публікації деяких монографічних досліджень. У 1990-ті запросив його провести розкопки курганів в окрузі Горішніх Плавнів (тогочасного Комсомольська). З 2004 і до 2014 рр. він – неодмінний учасник більшості археологічних експедицій, які я очолював, радник під час польових робіт, інтерпретатор окремих їх результатів. А це – участь у розкопках більше 50 курганів, кількох поселень, тривале перебування разом у польових таборах експедицій, участь у більше двох десятках полтавських і не тільки наукових конференцій, спільні лекції, зйомки телефільмів, інтер’ю тощо. І, чого гріха таїти, риболовля, тягання разом сіток, подорожі. А під час них – неодмінні екскурсії-розповіді Шилова, розраховані як на загал, так й індивідуальні.
Юрій Олексійович причетний до становлення Краєзнавчого музею в Горішніх Плавнях, в основу якого лягли саме археологічні колекції із його розкопок. Він же – ініціатор створення кількох доволі значних пам’ятних комплексів у цьому місті. То ж і не дивно, що Горішніх Плавнях ще за життя археолога з’явився пам’ятний знак зі скульптурним зображенням Ю. О. Шилова. До наукового архіву музею надійшли й численні рукописи, відбитки наукових праць, фото та біографічні матеріали дослідника, частина його бібліотеки. До речі, близько 50 книг із особистої збірки Ю. О. Шилова стали надбанням книгозбірні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, в науковому архіві якого зберігаються рукописи його статей, книг і публіцистичних праць.
Людина епохи і сам Епоха. Вчений, популяризатор, археолог-польовик. Автор дискусійних припущень і яскравих полемічних праць, які ще тривалий час будуть приводом до обговорень нащадків...
Але якось дивно згадувати Юрія Олексійовича у минулому часі. Проте, факт залишається фактом. Юрія Шилова вже немає з нами. І про це ми із сумом маємо повідомити широким колам шанувальників, друзів, знайомих із цією непересічною людиною, причетною до вивчення стародавньої історії Полтавщини, її культурної спадщини, до діяльності музеїв Горішніх Плавнів, Полтави і Кременчука.
Царство небесне... Спочивай із миром, друже. Пам’ятаємо... Сумуємо...
