У рік відзначення 170-річчя з дня народження М. О. Олеховського – першого завідувача Природничого-історичного музею Полтавського губернського земства, варто згадати про його співпрацю з науковими діячами, іноземними дослідниками. Серед них – німецький ботанік, міколог, лікар, фотограф Ернст Ханс Людвиг Краузе (1859 – 1942). Вчений зробив вагомий вклад у науку, поєднуючи медицину з глибоким захопленням природознавством. Гербарій ботаніка: мохи, гриби, судинні рослини зберігається до цього часу в університеті міста Росток і досі використовується сучасними дослідниками. Авторське скорочення «Е.Х.Л. Краузе» офіційно використовується у ботаніці та мікології при науковому описі та цитуванні видів, які він вивчав і класифікував. Його гербарій та публікації і сьогодні є джерелом знань для ботаніків та мікологів.

Вивчаючи рослинність степів і солончаків, Е.Х.Л. Краузе за порадою відомого ботаніка та географа Г.І. Танфільєва у серпні 1897 р. відвідав Полтавську губернію. Слід зазначити, що Гавриїл Іванович був учасником Докучаєвської експедиції і у 1889 р. разом із В.В. Докучаєвим досліджував грунти і рослинність Костянтиноградського і Кобеляцького повітів, розташованих у зоні степів. Німецького дослідника під час експедиції супроводжували М.О. Олеховський і ботанік, на той час студент, Б.Г. Левандовський. Результати полтавської експедиції Краузе опублікував у журналі «Globus» (1897 р. LXXII. № 20). У науковому архіві Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського зберігається рукопис перекладу статті (російською мовою) під назвою «Очерк растительности (части) Полтавской губернии» (20 аркушів). Писемний документ містить правки – закреслені і підкреслені слова, знаки питань на полях та інші. Текст написаний на папері зі штемпелем паперової фабрики князя Ф.І. Паскевича. На сьогодні не встановлено автора перекладу та написання тексту.

У роботі Е.Х.Л. Краузе подає детальний опис екскурсії по Полтавській губернії, в якому знайомить з історією міст, які відвідав (Полтава, Карлівка, Костянтиноград), побутом селян та їх господарюванням. Характеризує особливості ландшафту, грунтів, рослинного і тваринного світу обстежуваних територій. Оглянувши земський музей, заснований у Полтаві В.В. Докучаєвим, Краузе дав йому високу оцінку, зазначаючи: «Провінційний музей велику увагу приділяє збору та експонуванню природничих об’єктів і вже став значним з геологічної точки зору».

Метою поїздки до Карлівського повіту, де дослідники зупинилися у маєтку герцога Мекленбург-Стрілецького, був огляд залишків старої степової рослинності, яка тут збереглася. Тоді було виявлено невелику ділянку, покриту степовим злаком – ковилом. Визначити, чи то цілина, чи старий перелог ботаніку не вдалось. На його думку, прийнято залишати землю під паром до того часу, поки вона не перетвориться у степ, що займає близько 15 років. Все залежить від того, як наскільки близько знаходяться ділянки з плідними степовими травами. Підсумовуючи, Краузе зазначає: «… в Карлівці вже не має таких степів, які могли б задовольнити фітогеографа». Тільки проїхавши 25 км на південний схід учасники експедиції побачили велику нерозорену ділянку чорноземної землі – Струківський степ. Автор подає опис степових рослин, які тут зростають: ковила, іріси, астрагал, кермек. З чагарників – карагана, терен, мигдаль, інші. Ці залишки Струківського степу не розорювались, але на них постійно випасали худобу. На його погляд вони вже недовго збережуться.

Рослинність солонців Е.Х.Л. Кранц вивчав у Кременчуцькому повіті, де між селами Василівка і Кармазинівка побачив велику ділянку, покриту солончаковою рослинністю – солеросом травянистим, лободою морською та ін.

У висновках своєї роботи зазначає: «…рослинність південноруського степового регіону представлена лісовими формаціями, луками, дюнами, солончаками, водоймами не сильно відрізняється від відповідних формацій інших середньоєвропейських регіонів, особливо Центральної і Південної Німеччини». Наприкінці свою подяку за підтримку супроводження Краузе висловив М.О. Олеховському і Б.Г. Левандовського.

Підготувала Світлана Кигим –ст. науковйй співробітник ПКМ імені Всиля Кричевського