Одеситка від народження Зінаїда Миколаївна з 1926 р. мешкала в Полтаві.
На той час випускниця фізико-математичного факультету Одеського інституту народної освіти вже мала досвід роботи й погодилася на пропозицію свого керівника О. Я. Орлова долучитися до створення першої у світі геодинамічної обсерваторії в нашому місті. Потім були роки наполегливої праці, робота в інших містах, повернення до Полтави, війна, евакуація закладу та його відновлення.
Розпочавши трудову діяльність як спостерігач-обчислювач, Зінаїда Миколаївна завершила свій трудовий і життєвий шлях як директорка полтавської гравіметричної обсерваторії (з 1951 р.), яка за період її керівництва перетворилася на один з провідних наукових центрів Європи.
Полтавська обсерваторія у другій половині ХХ ст. здійснювала комплексні роботи з вивчення фізичних властивостей Землі, поєднуючи геофізичні й астрономічні дослідження. Стараннями Зінаїди Миколаївни у 1953 р. було сформоване Центральне бюро служби широти СРСР, яке діяло майже десять років, зміцніла наукова і матеріально-технічна база організації, розширилися обсяги наукових розробок, будувалося житло для співробітників. Директорка мріяла перетворити заклад на Інститут астрономії, геодезії і геофізики АН УРСР.
Область власних наукових досліджень Зінаїди Аксентьєвої зосереджувалася на вивченні припливних деформацій Землі та питаннях прикладної геофізики. Вчена майже десятиліття працювала над розробкою гравіметричної карти України, що мало позитивний вплив на геологічне освоєння покладів корисних копалин. Одинадцять років вона здійснювала похиломірні спостереження в Полтаві з горизонтальним маятником Репсольда-Левицького, що мало вагоме значення для дослідження пружних властивостей Землі. У 1951 р. директорка полтавської обсерваторії була обрана членом-кореспондентом Академії Наук УРСР, а у 1960 р. отримала звання Заслужений діяч науки УРСР.
Науковиця раптово померла від серцевого нападу на роботі у квітні 1969 р. Її співробітники пригадували, що вона в той день мала готуватися до важливого відрядження і сказала про погіршення свого стану: «…так невчасно». У споминах знайомих Зінаїда Миколаївна залишилася сміливою, незалежною і водночас чуйною, небайдужою, глибоко віруючою у бога людиною, що поєднала в собі відданість науковим ідеалам і вищим духовним цінностям.
Міжнародний астрономічний союз назвав на честь відомої науковиці один з найбільших кратерів Венери (діаметр 42,5 км).
Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського зберігає речі, пов'язані з ім'ям відомої полтавської науковиці (друковані матеріали 50-60-х років ХХ ст. про її життя і діяльність, вітальну телеграму та інші). Надіємося на поповнення меморіальної збірки і заздалегідь вдячні всім, хто виявить бажання передати до музею матеріали про Зінаїду Миколаївну Аксентьєву.
Олена Устименко, старша наукова співробітниця відділу культурно-освітньої роботи