Адже кожен будинок, міст чи парк – це не просто конструкція, а історія, вкарбована в камені, склі та сталі.

Всесвітній день архітектора бере свій початок з 1985 року, коли Міжнародний союз архітекторів вирішив присвятити окремий день цій професії. Спочатку свято відзначали 1 липня, але з 1996 року його перенесли на перший понеділок жовтня, щоб співпадати з Всесвітнім днем житла, проголошеним ООН. Таке рішення мало символічний сенс: архітектура нерозривно пов’язана з ідеєю створення комфортного, безпечного та естетичного середовища для життя.

Будівлі – свідки історії, втілення людського генія. Вони є однією із найвагоміших складових нашого національного надбання. І за кожним таким об’єктом будівництва стоїть доля його творця, архітектора, роки тяжкої праці, ідеї, задуми, а інколи навіть розчарування. Ця професія поєднує мистецтво й науку, адже архітектор мусить бути одночасно художником та інженером. Він створює не просто функціональні споруди, а простори, що викликають емоції. Саме захоплення відчувають гості та мешканці міста Полтави, дивлячись на Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського. 

Автор будинку Василь Кричевський – видатний архітектор, живописець, графік, сценограф, перший художник українського кіно, а також автор малюнка герба УНР – тризуба, прийнятого і в новій Незалежній Україні. 

Будинок музею – шедевр архітектури у стилі українського модерну, зведений у 1903–1908 рр. Це самобутня квітка в камені, де органічно сплелися традиції народного будівництва, старовинні українські орнаменти, конструкторські форми. Таке рідкісне поєднання вдихнуло в будівлю силу й гармонію, велич і неповторність.

Фото: Олександра Лобченко ©