У циклі Різдвяних свят 1 січня відзначають День Василія Великого та Новий рік. Вранці на Василя хлопчики молодше 12 років вставали вдосвіта, щоб привітати своїх близьких. Вони набирали в рукавицю зерно жита, пшениці, гречки, ячменю, вівса, гороху, засівали спершу своє помешкання, а потім вирушали до родичів і сусідів. На Полтавщині сіяли із зерном коноплі, примовляючи: «Щоб вродило краще як торік – жито, пшениця, всяка пашниця, а коноплі – під стелю, на велику куделю. Будьте здорові з Новим роком і Святим Василем».

Першого посівальника господині затримували і просили сісти на лаві чи на порозі, щоб кури, гуси та качки сідали, а коли в хаті були дівчата — то щоб старости сідали. Одержавши по млинцю, пиріжку або прянику, а іноді й по копійці, діти ласували смаколиками. Зерно від посівальників ретельно збирали, змітаючи не до порога, а до печі, щоб збіжжя велося. Після посівання сідали снідати: їли локшину зі свининою чи потрухами (печінка, шлунок, серце), вареники з печінкою, печеню, до каші – ковбасу, кров’янку, холодець. Кав’яр (солону ікру зі щуки, судака, окуня) вживали до млинців. Ще однією м’ясною стравою на святковому столі була шпундра, яку згадує Іван Котляревський в «Енеїді». Пропонуємо рецепт приготування цієї страви.

Шпундра

Інгредієнти: 500 г свинячої грудинки, 2 ст. л. смальцю, 3 буряки, 1,5 склянки бурякового квасу, 1 ст. л. пшеничного борошна, 1 цибулина, сіль, перець, цукор – за смаком.
Приготування: Грудинку підсмажити на смальці, викласти у казан. На тому ж жирі підсмажити цибулю з борошном, додати до м’яса. Буряки нарізати соломкою чи кружальцями, обсмажити, вкласти у казан, залити квасом, посолити, поперчити, тушкувати у духовці. За потреби додати цукор.

Страва має кисло-солодкий смак, подається гарячою, прикрашеною зеленню петрушки.

(зображення взято з відкритих джерел)