Семен Якович Брауде народився в родині службовців, що мешкали в історичній частині Полтави. В дитинстві хлопчик легко засвоював будь-які знання, тому вступив одразу до 4-го класу Полтавської трудової семирічної школи №3. Згодом отримав кваліфікацію обмотувача електромашин шостого розряду у Полтавській індустріально-технічній профшколі. Захоплення точними науками визначило подальшу долю Семена – у 1928 р. він вступає на фізичний факультет Державного фізико-хіміко-математичного інституту в Харкові (нині Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна).
Після завершення вишу С.Я. Брауде працює в ньому викладачем та займається науковими дослідженнями в УФТІ (Українському фізико-технічному інституті). У 1938 р. за розробками Семена Брауде, Абрама Слуцкіна та Олександра Усикова був впроваджений перший у світі 3-координатний радіолокатор «Зеніт», який точно визначав три координати літака у польоті (до цього системи могли визначати лише дві). Прилад був вдосконалений в період Другої світової війни і успішно випробуваний для виявлення ворожих літаків і кораблів (в умовах полярної ночі). 2025 року міжнародна організація ІЕЕЕ (Institute of Electrical and Electronics Engineers) ініціювала відкриття пам'ятної дошки в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна на знак вшанування цього винаходу. Таким чином, праця харківських науковців майже через століття здобула міжнародне визнання.
У 1944 р. С.Я. Брауде отримав звання професора і через три роки у стінах УФТІ заснував новий підрозділ, що займався вивченням розповсюдження електромагнітних хвиль над поверхнею землі. В 1955 р., на базі радіофізичних відділів УФТІ і за активної участі Семена Яковича, у місті був створений Інститут радіофізики й електроніки (ІРЕ) АН УРСР. Професор отримав посаду заступника директора з наукової роботи і керівника одного із відділів. Дослідження, проведені Семеном Яковичем і його колегами, започаткували новий науковий напрям – радіоокеанографію.
За вагомий внесок у розвиток української науки С.Я. Брауде був обраний членом-кореспондентом АН УРСР (1958 р.), а у 1969 р. він став академіком.
Наприкінці 50-х років Семен Якович, незважаючи на сталу позицію в науковому світі, ризикує змінити напрям своєї діяльності і починає займатися новим розділом в астрономії – радіоастрономією декамеронових хвиль. В наступні три десятиліття талант вченого і його бурхлива енергія призвели до ряду визначних відкриттів та їх практичного застосування. Так у 80-х на поч. 90-х років з ініціативи і під керівництвом і Семена Яковича в Харківській області був реалізований грандіозний проект – створена високоефективна система, що поєднала декілька інтерферометрів декамеронового діапазону. Система отримала назву УРАН (Український радіоінтерферометр Академії наук) і до цього часу складається з 5 радіотелескопів, розміщених на території України. Базовою антеною у цьому комплексі став, уведений в дію ще у 1972 р., найбільший з них – «УТР – 2» (Український Т-подібний радіотелескоп, 2-й варіант) До цього часу інструмент вважається найбільш досконалим радіотелескопом декамеронового діапазону у світі. Про період роботи над ним пригадував у своїх спогадах колега академіка В.М. Конторович: «Він особисто контролював усе. Інститут «трясло». …Керівники будівництва змінювалися один за одним, не витримуючи темпа. Семен Якович їздив на полігон за 80 км від Харкова кожен тиждень. Його переповнювала невичерпна енергія, а вигляд антен, що здіймалися, діяв як допінг. Проте вдалося створити інструмент, що до цього часу утримує абсолютний світовий рекорд в декамероновому діапазоні».
Один з радіотелескопів системи («УРАН-2») розміщується на Полтавщині. Семен Якович доклав немало зусиль до його розробки і впровадження (1992 р). «УРАН-2» був запущений на базі Полтавської гравіметричної обсерваторії у селі Степанівці Полтавського району і вважається другим у світі за чутливістю декамероновим інструментом. На ньому досліджується тонка кутова просторова структура та спектри космічних радіоджерел, радіовипромінювання Сонця та Юпитера. За реалізацію цієї наукової розробки С.Я. Брауде та його колеги були нагороджені Державною премією України в галузі науки і техніки.
Отже, вчений створив наукову школу, яка визначила новий напрямок розвитку фундаментальної науки – радіоастрономію декамеронових хвиль. Незважаючи на бурхливий розвиток цієї галузі у світовій науці ХХІ ст., Україна наразі залишається її лідером. І хоча під час широкомасштабного вторгнення і тимчасової окупації Харківської області «УТР – 2» був виведений з ладу вибухом (зараз не працює), працівники Радіоастрономічної обсерваторії ім. С. Брауде сьогодні докладають значні зусилля для його відновлення.
Неможливо в стислому описі про С.Я. Брауде охопити всі досягнення на науковій ниві цієї непересічної людини. Його довге життя (92 роки) було насичене переломними подіями в історії України, але у всі часи він залишався самовідданим прихильником розвитку вітчизняної науки.
В Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського існує меморіальний фонд на честь видатного полтавця. Предмети (наукові праці, світлини) використовуються співробітниками під час експозиційної роботи, де на окремих фотовідбитках можна побачити Семена Яковича під час відвідин музею 1973 р. Також у Науковому архіві музею зберігається рукопис короткої автобіографії академіка.
Пам’ятаймо найкращих серед нас!
