Поповнення фондів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського новими експонатами, зокрема меморіальними, – це справжня подія. На початку 2026 р. ми отримали чимало цікавих речей від родини Голових із Полтави. Кандидат біологічних наук, зоолог Борис Олександрович Голов (1920-2016) був справжнім другом відділу природи Музею, не лише із задоволенням надавав консультації з різних питань зоології, а й поповнював музейну збірку. Цю традицію продовжили його доньки – Зоя та Юлія. Вони передали численні бойові та ювілейні нагороди батька – учасника Другої світової війни. До фондів музею надійшли книги та мікроскоп, якими користувалися Борис Олександрович і його дружина Тамара Павлівна (1927-1993), кандидат біологічних наук, ботанік. Вони познайомилися в студентські роки, а з 1955 р. разом працювали у Полтавському сільськогосподарському інституті (тепер Полтавський державний аграрний університет). Ще під час навчання Тамара Павлівна почала займатись анатомією та морфологією бур’янів із родини Складноцвітих (триба Cynareae). Вона склала ключі для цілої низки важких у визначенні родів родини, у складних випадках додавала й анатомічні ознаки бур’янів, які можна було використовувати під час ідентифікації цих рослин. Дипломна робота поступово переросла у більш ґрунтовні дослідження, їх результатом стала однойменна кандидатська дисертація (1955 р.).

Серед нових експонатів особливу увагу привертають речі, виготовлені Б. О. Головим власноруч, – дерев’яні статуетки косулі, кабана, глухаря та декоративні тарелі, сплетені з лози, альбом із малюнками птахів. За родинними спогадами, Борис Олександрович був майстром на всі руки. За своє життя зробив цілу флотилію човнів. Він дуже полюбляв рибалку та подорожі, займався фотографуванням, гарно малював. Мав феноменальну пам’ять, знав чимало віршів, із задоволенням міг їх декламувати годинами.

А ще він був вправним кулінаром, як і його мати. До речі, доньки Голових передали до музею доріжку, яку вишивала у 1970-х рр. їх бабуся – Олена Семенівна Голова (1895-1990) та кулінарну книгу Олени Молоховець за 1907 р. Чисельні закладки в ній свідчать, що книгою регулярно користувалися та готували чимало смачних наїдків за надрукованими в ній рецептами. Хочемо і вам навести рецепт одного з десертів початку ХХ ст. Називається він «Сніжки».

Для приготування треба взяти 1,2 л молока, 6 яєць, у яких білки відділити від жовтків і збити в кріпку піну з однією столовою ложкою цукру. Молоко закип’ятити в широкій каструлі, в нього обережно викладати столовою ложкою збиті білки, дати їм трішки обкіпіти, викладати дуршлаковою ложкою на блюдо. Жовтки розтерти з 200 г цукру (за смаком можна покласти менше), додати трішки ванілі, або цедру з 1/3 лимону, або 2 краплі бергамотного масла чи ½ чайної ложки кориці, розвести молоком, що залишилось після варення білків. Масу довести до кипіння, помішуючи, але не кип’ятити. Охолодженим солодким соусом полити сніжки на блюді. До речі, автору публікації довелося ласувати у дитинстві цим десертом, який готувала її бабуся.

Меморіальні речі, які ще пам’ятають тепло рук власників, не лише будуть нагадувати про родину Голових, а й стануть чудовими експонатами різноманітних експозицій.

Підготувала Олена Халимон – старший науковий співробітник науково-дослідного експозиційного відділу природи