Зимова пора — щорічне випробування для рослин, звірів і птахів. Щоб дожити до весни, треба бути кмітливим, сильним, здоровим, сміливим і обережним. Ми, люди, у свою чергу можемо знайти час і натхнення, щоб допомогти взимку пернатим і чотириногим сусідам.
Чому зимова годівничка – це саме «місія»? Бо підгодовування птахів – не одноденна акція чи короткий захід. Це відповідальність за пташине життя до настання тепла. Тому перш ніж повісити у дворі чи у парку годівничку, спитайте себе, чи готові ви наповнювати її кормом щодня або через день, регулярно чистити від бруду. Птахи швидко звикають до місця, де з’являється їжа. А їсти їм потрібно дуже часто — лише кілька годин без їжі в мороз можуть привести до загибелі пташки. Коли птахи дізнаються про годівницю, вони розраховують свої сили так, щоб прилетіти туди і поїсти. Якщо вони прилітають і не знаходять корму, їм забракне сил летіти шукати поживу деінде.
Починати підгодівлю варто при наявності хоча б однієї з перерахованих погодних умов: утворення снігового покриву; ожеледь; морози нижче -10°. Підгодовування повинно бути для птахів «подушкою безпеки», а не основною кормовою базою, щоб пернаті не втрачали навички здобування природної їжі.
Годівничка повинна бути розташована на висоті близько 1,5 м — щоб вам було зручно її наповнювати, а котам незручно полювати на птахів. Бажано також, щоб поблизу був густий кущ або хвойне дерево, де пташина дрібнота могла б сховатися від крилатих хижаків.
Важливий склад кормової суміші у годівниці. На ілюстрації ви бачите деякі поради щодо пташиного раціону. Чим більш різноманітний корм ви пропонуєте, тим більше видове різноманіття будете спостерігати у себе в гостях. Крім звичних оку синиць великих і горобців до вас можуть завітати синиці блакитні, гаїчки, повзики, дятли, костогризи.
За статистикою з 10 синиць до весни часто доживає лише одна. Одна годівниця, яку регулярно наповнюють кормом, може врятувати від загибелі 50 птахів. Влітку одна синиця рятує від шкідників 10 дерев. Одне дерево забезпечує киснем трьох людей. Так і замикається ланцюжок  взаємодопомоги.
Підготувала Олена Штитьова, науковий співробітник науково-дослідного експозиційного відділу природи.