ДИРЕКТОР

suprenenko

СУПРУНЕНКО Олександр Борисович

(01.05.1957, м. Полтава)

Відомий українский археолог, історіограф та музеєзнавець, видавець, кандидат історичних наук (1997), старший науковий співробітник (2000), Заслужений працівник культури України (2003), член Головної Ради Українського Товариства охорони пам’яток історії та культури (з 1998), Польового комітету Інституту археології НАН України (2001–2017).

Закінчив середню школу № 7 м. Полтави із золотою медаллю (1974), історичний факультет Полтавського державного педагогічного інституту ім. В. Г. Короленка (1978). Старший науковий співробітник (1978–1981), завідувач сектором археології фондів (1981–1988), завідувач науково-дослідним відділом археології (1988–1990), заступник директора з наукової роботи (1990–1993) Полтавського краєзнавчого музею. Науковий редактор і співредактор більшості видань музею. У 1993–2008 рр. — директор Центру охорони та досліджень пам'яток археології Управління культури Полтавської облдержадміністрації, з лютого 2008 р. — провідний науковий співробітник цього ж закладу. З 2005 по 2016 рр. — заступник директора ДП «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України по Полтавській обл., начальник постійно діючої Полтавської археологічної експедиції. З грудня 2016 р. — директор Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.

Головний редактор наукового журналу «Археологічний літопис Лівобережної України» (1997–2009 рр., 25 окремих і спарених випусків), керівник Видавничого центру «Археологія» (1995–2008 рр., 135 видань), відповідальний секретар Полтавського наукового товариства краєзнавців (1991–2002 рр.), член правління «Полтавської спілки літераторів» (1992–2000 рр.), член Науково-методичної ради з пам’яткоохоронних питань Міністерства культури України (2014–2017 рр.) та правління Полтавської обласної організації Спілки краєзнавців України (з 2016 р.).

Автор понад 2000 наукових і публіцистичних праць з археології, історії археології, історіографії, музеєзнавства, джерелознавства, краєзнавства, енциклопедичних статей, в т. ч. більше 60 монографічних і колективних монографічних досліджень, каталогів та шкільних підручників. Науковий і відповідальний редактор 150 видань, організатор 60 наукових конференцій, семінарів міжнародного, всеукраїнського та регіонального рівнів.

Дослідник курганних пам'яток епох енеоліту, бронзи, скіфського часу і доби середньовіччя, культурних нашарувань слов'яно-руської та позньосередньовічної Полтави, Кременчука, Лубен, організатор і керівник проведення науково-рятівних археологічних досліджень у Полтавській області.

Нагороджений Почетною грамотою Кабінету Міністрів України (1999). Лауреат полтавської премії ім. Самійла Величка (2004), Всеукраїнської премії ім. Вікентія Хвойки (2009), почесної відзнаки Полтавської міської територіальної громади (2005), лубенської літературно-мистецької премії ім. Володимира Малика (2018). Один з ініціаторів відзначення 1000-ліття міста Лубен (1988), ініціатор і втілювач у життя заходів з відзначення 1100-ліття Полтави за результатами археологічних досліджень (1999).

Основні праці: «Археологические памятники Карловского района Полтавской области» (Полтава, 1990); «Археолог Олександр Тахтай» (Полтава, 1991, у співавт.); «Федір Камінський (1845-1891): Наукова та епістолярна спадщина» (Полтава, 1992, у співавт.); «Дело Ю. В. Кондратюка и др.» (Полтава, 1992, у співавт.), «Курганы скифского времени междуречья Ворсклы и Псла» (Москва; Полтава, 1993, у співавт.); «Курганы Нижнего Поворсклья» (Москва; Полтава, 1994); «Александровский курган эпохи энеолита-бронзы в междуречье Сулы и Удая» (Полтава, 1994); «Старожитності Хоролу» (Полтава, 1994); «Подвижники українського музейництва» (Полтава, 1995); «Кургани біля с. Карпусі під Полтавою» (Полтава, 1996, у співавт.); «Наукова концепція державного археологічного заповідника "Більське городище скіфського часу"» (упорядн., наук. ред., авт., Полтава, 1996); «Розрита Могила» (Полтава, 1996, у співавт.); «На землі Полтавській: Пам'ятки археології Полтави та околиць» (Полтава, 1998); «Більське городище» (Київ; Гамбург; Полтава, 1999, у співавт.); «Полтава: історичний нарис» (Полтава, 1999, наук. ред., у скл. кол. авторів); «Кургани поблизу с. Дмитрівка у межиріччі Ворскли та Орелі» (Київ; Полтава, 1999); «Археологія в діяльності першого приватного музею України: Лубенський музей К.М. Скаржинської» (Київ; Полтава, 2000); «Полтавщина: атлас-довідник» (Київ, 2002, у співавт.); «Исторические личности эллино-скифской эпохи (культурно-политические контакты и взаимовлияния)» (Киев; Комсомольск, 2003, у співавт.); «Старожитності Кременчука» (Полтава; Кременчук, 2004, у співавт.); «Старожитності золотоординського часу Дніпровського лісостепового Лівобережжя» (Київ; Полтава, 2004, у співавт.); «Пізньоскіфські та пізньозарубинецькі старожитності Полтавщини» (Київ; Полтава, 2005, у співавт.); 8-ми монографічних публікацій в серії «Старожитності околиць Комсомольська» (Київ; Полтава та Київ, 2005–2011, авт. і співавт.); «Малоперещепинський «скарб» (Полтава, 2005); «З історії археологічних досліджень на Полтавщині: короткий нарис» (Київ; Полтава, 2007); 6-ти книг серії «Дослідження посаду літописної Лтави» (Київ, 2009–2010, 2014–2016, у співавт.); «Селітроварницький стан на Більському городищі» (Київ, 2010, у співавт.); Кургани скіфського часу західної округи Більського городища» (Київ, 2010, у співавт.), «Фёдоровский идол и курган» (Киев, 2011), «Петрашівський курган епохи енеоліту – бронзового віку» (Київ, 2012), «Малоперещепинське диво» (Полтава, 2013), «Український клуб у Полтаві» (Полтава, 2016, у співавт.); 12-ти випусків «Зводу пам’яток історії та культури України. Полтавська область» (Полтава, 2008–2018), а також підручників: «Давня історія Полтавщини (ХХ тисячоліття до н. е. – V ст. н. е.)» (Полтава, 2004, співавтор О. А. Білоусько) і «Середньовічна історія Полтавщини (VI – перша пол. XVI ст. н. е.)» (Полтава, 2005, співавтори О. А. Білоусько, К. М. Мироненко), ряду статей у 3-х тт. енциклопедії «Полтавіка» (Полтава, 2009, 2015, 2018); укладач біобібліографічних та бібліографічних покажчиків: «Видання Полтавського краєзнавчого музею за 100 років» (Полтава, 1991); «Труды Полтавской Ученой Архивной Комиссии (1905–1917)» (Полтава, 1991); «Михайло Якович Рудинський (1887–1958) – археолог, музеєзнавець і пам'яткоохоронець» (Полтава, 1993; Київ, Полтава, 2001); «Видання Центру охорони та досліджень пам’яток археології (1993–1995)» (Полтава, 1995); «Борис Андрійович Шрамко» (Полтава, 1995; Харків, 2001, у співавт.); «Археологічний літопис Лівобережної України» (Полтава, 2001, у співавт.); «Василь Іванович Граб» (Київ; Полтава, 2003); «Науково-дослідний центр «Часи козацькі» і дослідження пам’яток доби українського козацтва в Україні: історико-бібліографічний довідник» (Київ, 2006, у співавт.); «Заїка Григорій Пименович (1935–1997)» (Полтава, 2008); «Скорый Сергей Анатольевич» (Киев; Полтава, 2009, у співавт.); «Моця Олександр Петрович» (Київ; Полтава, 2010, у співавт.); упорядник і редактор перевидань ряду наукових та краєзнавчих праць: «Рудинський М. Я. Архітектурне обличчя Полтави» (Полтава, 1992); «Курінний Петро. Історія археологічного знання в Україні» (Полтава, 1994); «Щербаківський В. М. Український університет у Полтаві: спогади» (Полтава, 1994); «Ляскоронський В. Г. Городища, кургани і довгі (змійові) вали за течією рр. Псла та Ворскли» (Полтава, 1995); «Рудинський М. Про заснування в Полтаві педагогічного факультету (1918 р.)» (Полтава, 1995); «Бучневич В. О. Село Жуки, Полтавського повіту» (Полтава, 1996); «Бучневич В. Є. Полтавські підземелля» (Полтава, 1999); «Зуєв В. Ф. Полтавщина в «Путешественных записках» 1781 року» (Полтава, 1999); «Рудинський М. Я. Музей мистецтва: коротенький провідник» (Полтава, 2002).

Літ. про Супруненка О. Б.: Олександр Борисович Супруненко – археолог, історик науки: бібліограф. покажчик / Укл. Супрун Т. Ю. – Полтава, 1992. – 25 с.; Словник-довідник з археології / Укл. Гаврилюк Н. А. – К.: Наукова думка, 1996. – 432 с. – С. 189, 396, 398–399, 400, 418, 426; Мезенцева Г. Дослідники археології України: енциклопедичний словник-довідник / Галина Мезенцева. – Чернігів: Сіверянська думка, 1997. – С. 6, 158, 193; Супруненко Олександр Борисович // Хто є хто в Україні. – К.: Вид-во «К.І.С.», 1999. – С. 461; Куріло О. Ю. Нариси розвитку археології у музеях України: історія, дослідники, меценати / Куріло О. Ю.; КНУ ім. Т. Шевченка. – К.: Стилос, 2002. – 264 с. – С. 221; див. також: С. 39, 93–94, 153, 165, 213, 221, 223, 246; Краєзнавці України (сучасні дослідники рідного краю): довідник / Упорядн. Т. Ф. Григор’єва, Г. А. Вербиленко, Р. В. Маньковська та ін.. – Київ; Кам’янець-Подільський: Медобори, 2003. – Т. 1. – С. 219–220; Супруненко Олександр Борисович // Хто є хто в Україні: політики, парламентарі, громадські діячі, урядовці, судді, підприємці, військові, релігійні діячі, науковці та освітяни, журналісти, суспільствознавці. 7000 біографічних довідок. – К.: Вид-во «К.І.С.», 2004. – С. 824; Ханко В. Мистецтвознавча думка на Полтавщині / Віталій Ханко; передн. слово Д. Сеповик. – Полтава: Вид-во «Полтава», 2007. – С. 103–104, див. також: С. 66, 73, 95–96, 100; Олександр Супруненко – археолог, історіограф, музейник і видавець: біобібліограф. покажчик / Укл. Гаврилюк Н. О., Кулатова І. М., Станиціна Г. О., Титова О. М., Володарець-Урбанович Я. В.; ЦП НАНУ і УТОПІК; ЦОДПА. — К., 2007. — 164 с., 8 кол. вкл.; Літератори Полтавщини: довідник / Ред. і упорядн. Михайло Любивий, авт. вст. ст. Анатолій Дяченко. – Полтава: Полтав. літератор, 2008. – С. 100–102; Під небом Полтави: дивитись і бачити: [Полтава та відомі полтавці] / Полтавський альбом Юрія Ворошилова, літер. концеп. Сергія Жадана. – Харків: Україна Слобідська, Ектів Стар, 2008. – 24 повнокол. с., 4 с. вкл. – С. 16: фотопортр. на С. 3 вкл.; Білоусько О. А. Супруненко Олександр Борисович (н. 01.05.1957, м. Полтава) / О. А. Білоусько, Т. П. Пустовіт // Полтавіка. Полтавська енциклопедія. – Т. 12: Релігія і церква / Центр дослідж. історії Полтавщини ПОДА; [гол. ред. О. І. Білоусько; ред. кол.: Ю. М. Варченко, А. М. Киридон, В. О. Мокляк та ін.]. – Полтава: Полтав. літератор, 2009. – С. 625–626: фотопортр.; Ротач П. Полтавська енциклопедія: спроба обласної (крайової) шевченківської енциклопедії: У двох книгах. – Кн. 2: Л – Я. – Полтава: Дивосвіт, 2009. – С. 198, 333, 342, 382; Супруненко Олександр Борисович // Ротач П. Полтавська енциклопедія: спроба обласної (крайової) шевченківської енциклопедії: У двох книгах. – Кн. 2: Л – Я. – Полтава: Дивосвіт, 2009. – С. 382–383, бібл. 8 назв.; Історики, археологи, краєзнавці – їх вклад у встановлення дати заснування м. Лубни: До 1025-річчя заснування м. Лубни / Міськрайон. гром. орг. «Знання і творчість». – Лубни, 2013. – С. 14–15; Буцька Н. Полтавці: від «Я» до «Ми» / Наталія Буцька. – Полтава: Дивосвіт, 2014. – 388 с. – С. 260–270; Дяченко Т. М. Дослідникам минулого тисячолітніх Лубен / Т. М. Дяченко, О. В. Сидоренко // Археологія. – К., 2014. – № 1. – С. 141–143: 2 фото; Ханко В. М. Супруненко Олександр Борисович (01.05.1957, м. Полтава) / В. М. Ханко // Полтавіка. Полтавська енциклопедія у 12-ти т. – Т. 9: Образотворче і декоративне мистецтво, кн. 2: М–Я / Центр дослідж. історії Полтавщини Полтав. обл. ради; [О. І. Білоусько (гол. ред.); упорядн. тому: О. А. Білоусько, Ю. О. Самойленко, В. М. Ханко]. – Полтава: ТОВ «АСМІ», 2015. – С. 521–522: фотопортрет на С. 521; Пуголовок Ю. О. До 60-річчя Олександра Борисовича Супруненка // Археологія. – К., 2017. — № 2. — С. 141–142: 2 фотопортр.

ЗАСТУПНИК ДИРЕКТОРА З НАУКОВОЇ РОБОТИ

moklyak

МОКЛЯК Володимир Олександрович

(26.06.1961, с. Руденківка Новосанжарського р-ну Полтавської обл.) – історик, бібліограф, музейник.

Закінчив Руденківську середню школу (1978), середнє міське професійно-технічне училище № 4 м. Полтави (1979), Гадяцьке державне культурно-освітнє училище ім. І.П. Котляревського (1985), Харківський державний інститут культури (1991). Трудовий шлях розпочав вантажником на Новосанжарському шкірзаводі (1979 – 1980). Служив у Радянській армії (1983 – 1985). Працював диспетчером колгоспу ім. газети «Зоря Полтавщини» в с. Руденківка Новосанжарського р-ну (1980 – 1981), ст. ред. Новосанжарської районної Централізованої бібліотечної системи (1985 – 1989). З травня 1989 р. – у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського на посадах мол. наукового співробітника відділу археології, наукового та ст. наукового співробітника сектору охорони пам’яток археології. З квітня 1994 – заст. директора з наукової роботи. У складі археологічних експедицій музею (кер. О. Б. Супруненко) брав участь у розкопках курганів біля сс. Лахни, Ливенське Новосанжарського, Олефірщина Диканського, Олександрівка Чорнухинського р-нів. У 1989 – 1993 р.р. проводив археологічні розвідки на території Новосанжарського р-ну. З 1993 р. займався розробкою козацької тематики у розрізі історії козацької доби Полтавщини, у т. ч. Полтавського козацького полку.

Автор наукової концепції експозиції «Полтавщина у кін. XIV – XVIII ст.», співавтор розробки наукової концепції нової експозиції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, тематичних структур та тематико-експозиційних планів виставок, сценарію телевізійного фільму «Полтавський краєзнавчий музей» (1991).

Автор книг: «Пам’ятки козацької слави у зібранні Полтавського краєзнавчого музею: каталог виставки» (1991), «Орест Левицький (1848 – 1922)» (1993), «Нова історія Полтавщини: Друга пол. XVІ – друга пол. XVIII століття» (у співавт., 2003), «Полтавщина: історичний нарис» (у співавт., 2005), «Полтавщина: Влада на історичних паралелях» (у співавт., 2005), «Полтавський полк» (2006), «Полтавщина козацька (від Люблінської унії до Коломацької ради) (2008), «Полтавський полк» (2008), Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1648 – 2012 рр.) (у співавт., 2012), «Літературна Новосанжарщина» (2013), «Об’єкти культурної спадщини Гадяцького району» (2014), «Природоохоронні об’єкти, пам’ятки історії, археології, архітектури та техніки Глобинського району» (2015),«Нацистський окупаційний режим на Полтавщині (у співавт., 2016), «Оржицький район: природоохоронні об’єкти, пам’ятки історії, археології, архітектури та техніки)» (2016), кількох сотень публікацій у часописах, наукових збірках, окремих наукових виданнях, співавтор ряду колективних монографій, матеріалів та досліджень з історії церкви на Полтавщині, кількох тисяч енциклопедичних статей. Член редакційних колегій «Полтавських єпархіальних відомостей», радакційної колегії та науковий редактор «Зводу пам’яток історії та культури України Полтавська область» (2007 – 2017), наукового щорічника «Полтавський краєзнавчий музей. Маловідомі сторінки історії, музеєзнавство, охорона пам’яток» (2004 – 2018). Підготував до перевидання ряд класичних робіт з історії Полтавщини М. Арандаренка, Л. Падалки, І. Павловського; підготував до публікації неопубліковані роботи В. Щербаківсього: «Архітектура на Україні», «Українське мистецтво», «Вступна лекція по археольогії» (2006 – 2012). Упорядник та укладач багатотомного видання «Джерела з історії Полтавського полку (середина XVII – XVIII ст.) Тт. І – ІІІ, V – VII (2007 – 2018).

Заслужений працівник культури України (2012). Нагороджений відзнакою Президента України ювілейною медаллю «25 років незалежності України» (2016); Почесними грамотами Міністерства культури і мистецтв України, Полтавської обласної державної адміністрації, Полтавської міської ради. Лауреат премій ім. Самійла Величка (2007), Володимира Малика (2011), Паїсія Величковського (2012), Миколи Ярошенка (2015).

ЗАСТУПНИК ДИРЕКТОРА З ГОСПОДАРСЬКОЇ РОБОТИ

 kishek

КІШЕК Валентин Анатолійович

Освіта вища.
Свого часу працював у Полтавському міськвиконкомі, Державному архіві Полтавської області, директором Полтавського парку культури і відпочинку «Перемога», на інших посадах.
В музеї – з 2018 року.

УЧЕНИЙ СЕКРЕТАР

logvynenko

ЛОГВИНЕНКО Андрій Григорович

Закінчив Київський державний університет імені Т. Г. Шевченка, факультет журналістики.
Тривалий час працював у Полтавському обласному комітеті по телебаченню і радіомовленню (обласне радіо) та перебував на державній службі.
У музеї працює з 2017 року.

ГОЛОВНИЙ БУХГАЛТЕР

shulepa

ШУЛЕПА Галина Миколаївна

Бухгалтерська служба, головний бухгалтер.
Має відповідну спеціальну освіту.
У музеї працює з 1982 року. На посаді головного бухгалтера – з липня 2003 року.