23 01 12 krychevskiu

Дім Василя Кричевського як вияв національної ідентичності (до 150-річчя від дня народження Василя Кричевського)

В будинок, де фасад прикрасили герби,
Ще принесу не раз побожність і шанобу
Отут історія найвищу ставить пробу
На вищерблений зміст колишньої доби.
У ті смутні часи, коли погасла Січ
І каменем лягла самодержавства ніч
На шиї прадідів, не піддалась Полтава
І дбала, щоб усе в майбутнє проросло:
Шабель козацьких невмируща слава,
І мудрість, воля й дух, і пісня й ремесло.

Кожна історична доба дарувала світу своє архітектурне обличчя. Епоха Перікла в Древній Греції народила Парфенон в Афінах, італійське середньовіччя – сліпучо-прекрасний Палац Дожів у Венеції, становлення британського капіталізму дало готичну будівлю парламенту в Лондоні. Понад сто років тому для Паризької Всесвітньої виставки француз Віктор Лалу проспівав свою лебедину пісню в стилі модерн, збудувавши вокзал Д’Орсе, що згодом став музеєм-панорамою однієї історичної епохи. Трьома роками пізніше українець Василь Кричевський (1873–1952) в добу національного відродження звів земський будинок у Полтаві, який і по сьогодні залишається візиткою древнього міста.

Унікальна споруда з палацу місцевого самоврядування, перетворилася на вмістилище пам’яток минулого і сьогодення, набула значення храму тисячолітньої історії народу, де зматеріалізувалися і слава і трагічна доля України. На його створенні сконцентрували свої зусилля видатні діячі культури: Сергій Васильківський, Опанас Сластьон, Микола Самокиш, і в першу чергу, творець споруди, майстер з ласки Божої – Василь Кричевський, проект якого в результаті конкурсу (1903 р.) було визнано кращим, і автор отримав першу премію.

Сім об’ємів складають його чоло. Бічні, висунуті вперед, частини, так звані ризаліти, утримують центральний виступ, підсилений двома вежами. Квіткова орнаментація стін зовні та всередині наче проголошує: “Щоб Ви і ми щасливі були!” Герби міст Полтавщини на фасаді свідчать про державну гідність України, на обороні якої стояли козачі полки, а шестикутній вхід з дубовими дверима, на яких “древо життя” – надає впевненості в майбутнє.

Будівля є кращим творінням уславленого мистця і найліпшою архітектурною модерновою спорудою в Україні.

Впевнені, що невдовзі буде музеєфікована будівля з подвір’ям і архітектор – самоук, скромна, неговірка, але наполеглива і працелюбна людина, «заговорить» з нами знов.

Підготувала Г. Галян