12 січня 1938 р. лиха рука виконала смертельний вирок — обірвала життя Миколи Філянського — поета, прозаїка, художника, музейника, геолога… Звинувачення в його причетності до діяльності української контрреволюційної націоналістичної організації м. Запоріжжя (УКНО) були відверто безглуздими та надуманими.
Микола Григорович (19 грудня 1893 р. с. Попівка на Миргородщині) був одним із когорти інтелектуалів — хранителів людської пам’яті, які віддали чимало сил збереженню українських культурних надбань.
Літературну творчість Микола Філянський розпочав на початку ХХ ст., публікуючи свої вірші у різних періодичних виданнях — «Українська хата», «Рідний Край», «Літературно-науковий вісник», «Сяйво», «Червоний Шлях» та інших. За життя світ побачив три збірки поезій «Лірика», «Calendarium» та «Цілую землю». Окрім того, Микола Григорович підготував мистецтвознавчу розвідку про архітектуру «Спадщина України», книгу подорожніх нарисів «Від порогів до моря», економічний «Довідник України», статті «Геологічний огляд» і «Підземні води» до збірника «Полтавщина», присвяченого 35-річчю діяльності Полтавського музею тощо.
У 1924 р. розпочалася плідна діяльність Миколи Філянського на музейній ниві: він працював у відділі природи Центрального пролетарського музею Полтавщини (назва Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського у 1920-х рр.).
Із 1926 р. Микола Григорович завідував відділом геології Соціалістичного музею імені Артема у Харкові, а з 1931 р. був організатором і директором музею історії Дніпробуду в Запоріжжі. Водночас влаштовував виставки у Києві, Харкові, Дніпропетровську, допомагав оформлювати експозиції історичного музею у Києві.
У 1936 р. у зв’язку з реконструкцією «Всеукраїнського музейного містечка» у Києві Миколі Філянському, художнику, що вдосконалював знання і навички з живопису та зодчества у Франції, відвідував студії портретиста В.О. Сєрова та архітектора Ф.О. Шехтеля, доручили виконати зарисовки об’єктів мистецтва та пам’яток старовини в межах території містечка та старої Лаврської фортеці.
За клопотанням удови Миколи Григоровича Євгенії поета реабілітувала посмертно 21 листопада 1959 р. Військова колегія Верховного суду СРСР «за відсутністю складу злочину»…