27 січня вся світова спільнота вшановує пам’ять жертв Голокосту. Ця пам’ятна дата, запроваджена рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року. Саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту Червоної Армії визволили в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі. Оголосивши 27 січня Міжнародним днем пам’яті жертв Голокосту, Генеральна Асамблея закликала держави розробити просвітницькі програми, щоби наступні покоління зберегли пам’ять про трагедію з метою запобігання в майбутньому актам геноциду і охороняти як пам’ятки історії, місця де відбувалися масові вбивства мирного населення.
Місцями масових розстрілів в Полтаві у період тимчасової гітлерівської окупації 1941-1943рр. стали, урочище Гришкін ліс і територія колишніх артилерійських складів. Урочище Гришкін ліс розташоване у північно-західній частині мікрорайону Половки. Тут у період з 1941-1943 рр. гітлерівці розстрілювали військовополонених, партизанів, підпільників, душевнохворих Полтавської психіатричної лікарні, мирних жителів переважно єврейської національності.
У жовтні 1941 року було розстріляно до 900 чоловік душевнохворих, які знаходилися на лікуванні у Полтавській психіатричній лікарні, їх під приводом переводу до Харківської психіатричної лікарні на автомобілях вивезли до Гришкіного лісу і там розстріляли. Як згадував А. Г. Коротич, житель с. Пушкарівка, навесні 1942 року гітлерівці з собаками по дорозі гнали колону військовополонених на розстріл, примусили їх викопати яму, яка стала їх братської могилою. Згідно архівних даних жертви нацизму були поховані у трьох братських могилах: в одній – 1600 чол., у другій – 120 чол., у третій – 280 чол.
У 1988 році біля однієї з могил, покладено 8 гранітних плит, на одній  з яких викарбувано пам’ятний напис: «Перехожий зупинися! Вшануй хвилиною мовчання священну пам’ять понад двох тисяч радянських громадян розстріляних фашистськими загарбниками у цьому лісі під час тимчасової окупації Полтавщини 1941-1943 роках».
На місці колишніх Старого (1808р.) та Нового (1872р.) міських кладовищ, нині це центральна частина міста біля електромеханічного заводу, та колишня територія артилерійських складів, 23 листопада 1941 року нацисти розстріляли понад 3 тисячі мирних жителів Полтави єврейської національності. В подальшому протягом 2 років окупації було розстріляно, ще близько 5 тисяч чоловік. У 1970 р. на місці розстрілів і поховань споруджено пам’ятник – стела з червоного граніту з барельєфом Скорботної матері та пам’ятним написом: «Пам’ять про Вас в наших серцях». Також праворуч від могили встановлена вертикальна стела з сірого граніту, на якій викарбувано напис: «Народ єврейський! Славний! Не втішать тебе я хочу. Кожен хай тут слуха: в цей час, коли синам твоїм вмирати прийшлося від фашистського обуха – я хочу силу, оспівать – безсмертну, вічну силу твого духа! Павло Тичина».
«Не всі жертви нацизму були євреї, але всі євреї були жертвами фашизму».