Іван Степанович Мазепа залишив немеркнучий слід у західноєвропейській історії і в пам’яті українського народу, який зумів пронести через століття світлий образ гетьмана в думах, піснях і легендах.
Не маючи можливості розправитися з гетьманом, який прагнув вибороти незалежність українського народу, фізично, московські прислужники Петра І витягли його портрет на глухівську площу і роздерли на шматки, запалили чорні свічки, проголосили анафему, нарекли зрадником та іудою. Вони закликали до знищення культурних і духовних цінностей, які пов’язані з іменем Івана Мазепи.
То були жахливі часи, коли заборонялося писати, творити пензлем, каралась будь-яка спроба мовити слово правди про українського гетьмана.
Слід зазначити, що справою визначення справжнього обличчя великого Гетьмана займалися дослідники з різних країн і в різні часи. Але, на жаль, поданий істориками матеріал щодо портретографії Івана Мазепи не тільки не припинив полеміку, а й поставив нові запитання, які не з’ясовані і нині. Одні намагаються знайти єдиний достовірний образ, другі – створити узагальнений, треті – займаються вивченням портретів, щоб установити їх ідентичність зі словесним образом, залишеним його сучасниками.
До дня народження Івана Мазепи пропонуємо підняти пелену завіси над його портретами і ознайомитися з художнім зібранням, що дійшло до нас з різних джерел.