Буває так, що літературний твір, створений талановитим письменником, стає не тільки улюбленою книгою для численних читачів на довгі часи, але ще й невичерпним джерелом творчого натхнення для митців різних жанрів. Така щаслива доля випала славнозвісній поемі Івана Петровича Котляревського «Енеїда», 225-річчя виходу якої у світ відзначаємо цьогоріч. Професійні та самодіяльні художники, ілюстратори, народні майстри вже більше двох сторічь звертаються до її сюжетів у своїй творчості, а образ головного героя – «моторного парубка», «козака хоч куди» Енея – став портретним уособленням справжнього патріота, щирого українця, який гідно й переможно долає усі негаразди разом із своїми вірними побратимами, і у важкі часи сьогодення це ім’я обирають собі за бойовий псевдонім наші славні захисники.
Тож символічним є те, що саме зараз колекція Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнилась мистецьким твором на сюжет безсмертної поеми – декоративним  тарелем «Еней на морі», який, разом з деякими іншими речами та книгами, був переданий до музею спадкоємцями полтавського архітектора Михайла Олександровича Яковенка.
Автором тареля є Борис Горбалюк (1927-1990) – кераміст, якого відносять до художників старшого покоління, що стояли біля витоків історії професійної кераміки другої половини ХХ століття. Родом із Вінниччини, 1957 року закінчив Львівський інститут декоративно-прикладного мистецтва. У 1977-1985 роках працював у ньому завідувачем кафедри художньої кераміки. Брав участь у багатьох республіканських і всесоюзних виставках.
Кінець 1960-х – 70-ті роки стали для Бориса Горбалюка часом сміливих експериментів. Він брав участь у виготовленні керамічних монументальних панно: «Сільське господарство» та «Індустрія» на фасаді Будинку культури в селі Павлово Радехівського району, панно «Розвиток авіації», просторової інтер’єрної композиції «Атом» і трьох паркових композиції в Тюмені, а також оформляв інтер’єри численних закладів харчування і торгівлі.
Саме тоді майбутній архітектор М. Яковенко познайомився із Б. Горбалюком під час художньої практики, яку проходив студентом на Львівщині. З тих пір він до кінця свого життя беріг теплі згадки про спілкування із майстром, захоплювався львівською керамікою, мав удома багато її зразків.
Серед творів Бориса Горбалюка – підлогові вази, вазони, кашпо, прибори для напоїв. Мистецтвознавці відзначають, що всі вони демонструють невичерпну винахідливість і багатство фантазії автора, вражають вишуканістю форм, різноманітними способами декорування. При скромній і стриманій колірній гамі виробів, декоративний ефект здебільшого досягається умілим застосуванням технологічних процесів, віртуозною роботою з розплавленими емалевими фарбами покриття, які утворюють дивовижні колірні сполучення.
Велике місце у творчому спадку майстра займають декоративно-тематичні блюда й тарелі, присвячені шевченківській тематиці (1961-1964 рр.), архітектурі Львова, історичним подіям. З нагоди святкування 200-річчя від дня народження Івана Котляревського (1964 р.) художником було розроблено серію декоративно-сюжетних тарелів: «Москаль-чарівник», «Наталка-Полтавка», «Енеїда» (2 сюжети). На одному із них –  «Еней на морі» –  зображено козака Енея з командою побратимів, що мандрують у човні-чайці. Візуальна мова автора ґрунтується на геометризації, стилізації та спрощенні образів людей із додаванням орнаментів. Вдале поєднання керамічних підполив’яних фарб коричневого, трав’яного та блакитного пігментів створює особливий, властивий творам Бориса Горбалюка колорит. Композиція сповнена символів, притаманних українському традиційному мистецтву: усміхнене сонце на прапорі, підкова, птахи у польоті, бандура та сопілка, на яких грають козаки. Усі вони несуть позитивне смислове навантаження, сподівання на щасливе, безсумнівно переможне завершення розпочатого походу.
Підготувала науковий співробітник наукової бібліотеки Світлана Капко.