Нещодавно фондова колекція Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнилась цікавим експонатом – вишитим «QR-кодом».
QR-код (дослівно, швидка відповідь) – матричний код (двовимірний штрих-код), розроблений і представлений японською компанією «Denso-Wave» у 1994 році. Графічне зображення вміщує кодування невеликих обсягів інформації, максимальна кількість символів (цифри і букви) – 4296. Легке їхнє розпізнавання сканером дає можливість використовувати у багатьох сферах життєдіяльності.
Цікаво, що сканер «читає» не лише друковані, а й вишиті QR-коди. Так, Зоя Дацько, Валентина Пластініна, Олена Цубер, Катерина Калініченко та інші волонтерки – учасниці гуртка "Українські вечорниці", що діє у полтавській бібліотеці №7, почали вишивати хрестиком на полотні із грудня минулого року QR-коди із зашифрованими мелодіями: "Гімн України", "Квіти для тебе", "Україна – мій дім" та "Гопак". Один код вишивають близько трьох годин. Готові роботи передають військовим.
Коди, які відтворюються з полотна, розробила майстриня Тетяна Протчева. Поєднання цифрових технологій та вишивки допомагають ідентифікувати Україну як державу, у якій є місце сучасним технологіям і у традиційному мистецтві. З відкритих джерел.