Вважається, що в європейських країнах супи, у сьогоднішньому розумінні цієї страви, з'явилися в раціоні у XV-XVI ст., коли до широкого вжитку увійшли вироби із порцеляни та фаянсу. Вже із XVIІІ ст. вони набули справжньої популярності, а витончені круглобокі супниці стали окрасою як побутових, так і парадних сервізів.
Серед вітчизняних виробників окремої уваги заслуговує Києво-Межигірська фаянсова фабрика, яка функціонувала у 1798 – 1874 рр. Вона стала першим місцевим підприємством із виробництва тонкого фаянсу відомого під назвою «англійський посуд».
Одним із найпомітніших виробів закладу, що зберігаються у музеї, можна назвати супницю виготовлену майстрами фабрики у 1839 р. Виконана вона у східному стилі, прикрашена кольоровими надглазурними деколями і ручним розписом, які зображають сценки з журавлями. Предмет походить із колекції лубенської поміщиці Катерини Скаржинської, власниці першого приватного музею на Лівобережній Україні. У 1906 р. меценатка передала його до музею Полтавського губернського земства разом із іншими артефактами зі свого зібрання. У роки Другої світової війни супниця була розбита, у 2021 р. відреставрована та підготовлена до експонування художником-реставратором третьої кваліфікаційної категорії Наталією Кондратенко.
Підготувала Наталія Кондратенко, завідувач сектору науково-дослідного відділу фондів
