Вулиця Кобеляцька виникла у процесі виконання плану регулярної забудови міста після 1805 р. До цього тут проходила дорога, що вела у напрямку м. Кобеляки та м. Кременчук. Вона носила назву Єгор’євська і вела від фортеці через територію сучасної обласної лікарні. Пізніше вулиця стала називатись Кобеляцькою. У 1923 р. була відома як вулиця Троцького. У 1925 р. отримала назву вулиця Фрунзе. Реконструйована у 1980-х рр. У 2016 р. у зв’язку із декомунізаційними заходами отримала назву Європейська. Вулиця Ново-Полтавська прокладена на початку ХІХ ст. на околиці міста, де знаходилось кілька козацьких хуторів. У 1908 р. вулиця отримала назву на честь Тараса Григоровича Шевченка – визначного українського поета та художника.
Будинок споруджений у 1929 р. за проєктом Тита Яковича Гардасевича (1.12.1870, м. Луцьк – 26.05.1961, м. Полтава) – цивільного інженера та архітектора. Навчався у реальному училищі м. Рівне. Випускник Інституту цивільних інженерів, отримав диплом цивільного інженера першого розряду. У 1898 – 1901 рр. займався проєктуванням і будівництвом різних об’єктів Південно-Західної залізниці у м. Київ та м. Одеса. З 1902 р. прожив у м. Полтава та працював у будівельному управлінні Полтавського губернського земства на посаді молодшого архітектора. У 1904 - 1917 рр. та 1923 - 1924 рр. працював на посаді губернського архітектора. У 1920 - 1930-х рр. був архітектором у різних міських організаціях, головою комісії з обов’язками окружного інженера, завідувачем проєктного бюро. У 1923 - 1928 рр. викладав у Полтавському індустріальному технікумі. У 1931 - 1952 рр. працював на посаді доцента та завідувача кафедри архітектури у Полтавському інституті інженерів сільськогосподарського будівництва (нині – Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»). Засновник наукової школи архітектурного проєктування, Член Спілки архітекторів УРСР, почесний член Спілки архітекторів СРСР.
Крім зазначеного будинку, Т. Я. Гардасевич був автором ряду проєктів у м. Полтаві: будівель Червоних казарм (вул. Пушкарівська, 5, 1903 р.), Олександрівського реального училища (вул. Пушкіна, 83, 1909 р.), музичного училища Д. В. Ахшарумова відділення Російського музичного товариства (вул. Пушкіна, 30, 1914 - 1916 рр.). Автор конкурсних проєктів: міської лікарні у м. Холм (нині – м. Хелм, Польща, 1906, 2-а премія), чоловічої гімназії у м. Пирятин (1912 р.), будинку земської управи у м. Костянтиноград Полтавської губернії (нині м. Красноград Харківської області, 1911, 2-а премія) та ін.
Будинок двоповерховий, цегляний, заокруглений у плані півколом. Композиція головного фасаду асиметрична. Головний вхід влаштовано на тлі глухого високого аттику, обабіч якого контрастом розташовані скляні поверхні великих вітрин аптеки. Завершена будівля гладким карнизом.
Споруджений для потреб аптекоуправління – підрозділу охорони здоров’я, чиїм завданням була організація та здійснення допомоги ліками і медичного забезпечення населення та медико-санітарних установ відділу охорони здоров’я. В наш час така структура перестала існувати.
Будинок постраждав під час Другої світової війни. Відбудований у повоєнні роки, коли в пріоритеті стало відновлення дво- та триповерхової забудови в історичних стилях класицистичного напрямку. В залежності від ступеня пошкодження зовнішній декор або відтворювався повністю, або незначно спрощувався. Відбудова вказаного об’єкту відбулася майже без змін.
У наш час в будинку розташовані аптека, магазин спорттоварів, нотаріальна контора, обмін валют. Будинок примикає до червоної лінії вулиць Європейської та Шевченка, є невід’ємною складовою частиною забудови фронту вулиці. Залишається цінним архітектурним об’єктом, що формує сприйняття та забезпечує історичну ідентичність м. Полтави.
Занесений до Переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини Полтавської області як об’єкт історії та архітектури «Будинок з аптекою».
