Фотолітопис Полтавщини розпочав відлік у середині ХІХ ст. Його формували як професійні художники, так і аматори. Серед відомих майстрів фотосправи М. Фріденталь, Й. Хмелевський, Л. Тіраспольський, Є. Котельников, Б. Варшавський, Р. Салітан, Д. Меєрович, Г. Харлаб, Д. Ізраїлевич, А. Смілянський, К. Лехницький, Є. Фрог, М. Бродський та багато інших. Їх хист подарував нам шанс зазирнути в минуле, «познайомитися» з предками, побачити первісний стан споруд, історичних місць чи краєвидів.

Зараз фотографія більше не предмет розкоші, її розповсюдженню сприяє бажання людини зберегти емоції в матеріальній формі, «зупинити мить».
Кожна хвилина буття унікальна, хоча б тому, що її неможливо ні відмінити, ні прожити наново. І саме фотомитці, завдяки особливому баченню, здатні помітити незвичне навіть у буденному.
Колектив музею пишається не лише колекцією фото, що зберігаються у фондах, але й віддає шану фотографам, які в новітній час задокументували діяльність закладу та відійшли у вічність – Василю Пайдьому, Миколі Радченку, Валентину Кожемякіну, Сергію Черпаченку. Зараз їх важлива і дуже не проста місія перейшла до талановитого та вправного фотомайстра, істинного ентузіаста (!) Сергія Харченка.
Згадуємо сьогодні про славних полтавських фотомитців і бажаємо сучасним продовжувачам їх справи здоров’я, сил та наснаги, цікавих сюжетів, незвичних подій та задоволення від роботи!