Сьогодні розповімо про Дмитра Володимировича Ахшарумова – українського скрипаля, диригента, педагога. Шанованого полтавчанами за безцінний вклад у розвиток музичного мистецтва краю. Засновника Полтавського музичного училища і симфонічного оркестру. Саме він з метою популяризації класичних музичних творів започаткував турне оркестрів по Україні і за її межами. На театральних сценах Берліна, Варшави, Вільна, Петрограду, Одеси, Харкова, Феодосії, Воронежа та інших міст, звучали твори Л. Бетховена, В. Моцарта, Ф. Гайдна, М. Лисенка. Вперше Полтавський симфонічний оркестр Дмитра Ахшарумова виконав «Українську симфонію» М. Калачевського. Звучали власні твори – «Сюїта на українські теми в стилі старовинної музики», «Українська пісня» для скрипки з оркестром. Берлінські газети Morgen-Post і Berliner am Mittag писали: «Гігант двометрового зросту, сповнений тактовністю і гідністю, стоїть він за пюпітром і просто, скромно, не переймаючись зовнішньою красою манери і поз, серйозно й строго виконує свій обов’язок, дбаючи лише про найкраще, найбільш правдиве тлумачення змісту і сенсу тих музичних творів, котрі ним виконуються…». «Чудовий диригент зі складним прізвищем, він вміє зачаровувати і захоплювати публіку й надав нам зразок, блискучого, темпераментного диригентського виконання».

Але репресивна система радянщини наздогнала Дмитра. Щоб уникнути утисків збоку нової влади митець полишає Полтаву і переїздить до Туркменістану та стає співзасновником Ашхабадського музичного училища. 16 листопада 1937 року Дмитро Ахшарумов був заарештований, як «ворог народу» і розстріляний в тюрмі міста Ашхабада 3 січня 1938 року. Згадуємо його не випадково, бо в ці теплі сонячні дні, на 20 вересня припадає день народження Дмитра. Вшановуючи його ім’я в 2002 році в Полтавській філармонії був створений камерний оркестр імені Дмитра Володимировича Ахшарумова. В холі Полтавського музичного коледжу імені М. В. Лисенка центральне місце займає його портрет роботи Заслуженого художника України М. В. Підгорного.