Події Української революції (1917–1921) спричинили руйнування традиційного укладу життя різних верств населення Полтавщини. У першу чергу були розграбовані або знищені великі панські маєтки разом із вишуканими меблями, предметами інтер’єрів, картинами, зброєю. Лише невелика частка творів мистецтва була врятована та надійшла до музеїв, зокрема нашого, завдяки діяльності Українського наукового товариства дослідування й охорони пам’яток старовини та мистецтва на Полтавщині. Ця фундація у січні 1919 р. виступила з ініціативою створення губернського комітету охорони пам'яток старовини, мистецтва і природи (Губкопмис), до складу якої увійшли провідні науковці земського музею М. Рудинський та В. Ніколаєв. Вони вирушали у найвіддаленіші куточки губернії, рятуючи родинний архів, картини, гравюри, мініатюри у палаці Кочубеїв у Диканьці, витончені художні вироби з фарфору і бронзи з маєтку поміщика Іловайського в Абазівці, цінну колекцію творів мистецтва князя М. В. Рєпніна в Яготині та багато інших предметів, що згодом стали окрасою збірок музеїв Полтавщини.
Однією із врятованих мистецьких перлин, що прикрашали інтер’єри одного із маєтків і потрапили згодом до музею, є світильник-канделябр у вигляді бронзової скульптури давньогрецької богині перемоги Ніки на кулі, встановленої на п’єдестал. Скульптурна композиція світильника виконана у неокласичному стилі і є ознакою часу — першої половини ХІХ ст., коли у дворянських садибах предмети, що наповнювали вітальні, розглядались не як утилітарні речі, а як твори мистецтва. У цьому сенсі вишукана художня бронза знаходилась на першому місці. Майстри європейської школи, наслідуючи античні зразки й вплітаючи у твори сюжети грецької міфології, створювали високохудожні речі.
Бронзова постать богині із музейного зібрання легка, ніби наповнена повітрям. Невідомий майстер відлив у металі не лише витончену постать жінки, а й найтонші деталі її вбрання. Темна бронза постаті крилатої Ніки підкреслено контрастує із жовтим металом кулі із зображенням грифона та підставки, оздобленої фігурними накладками із складних композицій на античні теми.
У вирі часу фрагменти світильника були втрачені, зокрема, тримачі для свічок. У переддень російської агресії 2022 р. художники-реставратори Харківської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України затвердили план реставраційних заходів, які б повернули канделябру первісний вигляд. Війна поставила роботу на паузу, та музейники впевнені, що після Перемоги вже відреставрований свічник прикрасить нову експозицію Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.