Серед глиняних іграшок-свистунців із колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського особливої уваги заслуговують зооморфні вироби. На фото — колоритний свистунець «Бичок». Це яскравий приклад продукції опішнянської кераміки, вироблений у найбільш відомому гончарному центрі України. Фігурка відзначається пружною лінією силуету, яка плавно окреслює тулуб, граційно вигнуту шию, трохи піднесену догори голову. Блискіт поливи підкреслює гладкий силует тварини. Не дивно, що образ бика майстри часто втілювали в глиняних виробах, адже він був досить популярний у міфології різних народів. За слов’янськими переказами, священний золоторогий Бик-Тур — могутня творча сила Всесвіту, носій родючості, символ мужності, хоробрості. У трипільській культурі бик є втіленням верховного божества, Бога-Батька, уособленням чоловічого початку Природи. У скандинавів ця тварина — атрибут Тора, бога грому, бурі й родючості. У шумерів роги бика зображувались на голові будь-якого божества як символ святості.
Нині іграшки-свистунці не користуються таким великим попитом серед малечі, як раніше, однак залишаються яскравим зразком автентичної української культури.