Саме у цей день 1959 року Генеральна Асамблея ухвалила Декларацію прав дитини, а 20 листопада 1989 року — Конвенцію про права дитини. Цей день покликаний ще раз привернути увагу суспільства до проблеми захисту дітей та розвитку середовища, дружнього до малечі, в усьому світі.
Вже більше ніж півтора року нашу країну розриває війна. Дослідження вказують на те, що найбільше під час війни страждають найвразливіші групи мирного населення, серед яких і діти.
Сучасне покоління українських дітей стало поколінням ДІТЕЙ ВІЙНИ. Незважаючи на міжнародні Декларації та Конвенції, наші діти виявилися беззахисними перед злочинними діями країни-агресора.
Війна, яку приніс в Україну на своїх багнетах «русскій мір», завдала неймовірну кількість втрат і страждань. Український народ постав проти підступного ворога, що хоче загарбати наші території, поневолити людей. Російська армія діє як терорист і свої найпотужніші удари спрямовує на мирні міста і села, на домівки українців, на інфраструктуру, що забезпечує цивілізовану життєдіяльність. У цьому страшному пеклі війни найбільше страждають діти. Вони змалечку навчилися швидко, разом із батьками, реагувати на сигнал тривоги, розрізняти звуки ракетних обстрілів. Наші діти знають кольори свого стягу, слова Державного Гімну, співають «Червону калину» і навіть так само, як і всі ми, ненавидять ворога.
Сучасне покоління наших дітей травмоване війною, і нам ще дуже багато необхідно зробити, аби ці травми не набули незворотного психологічного характеру.
Просто зараз ми знову виборюємо свою Незалежність і українські військові роблять все, аби наші діти росли під мирним небом і жили у вільній країні.
Тож бажаємо нашим діткам щасливого дитинства та люблячих батьків поруч! Нехай кожен малюк отримує достатньо любові! Бажаємо кожній дитині віри в світ, в якому доброти, тепла, турботи вистачить усім!