Народилася в селянській сім’ї. Дід, баба, багато родичів померли від Голоду 1932–1933. Малювати почала з 3-річного віку. Батько, ветеран Другої світової війни, відвіз дитину на возі до Харкова. Там вона закінчила художне училище і Харківський художній інститут. З 1968 р. працює в Київському художньому інституті, нині має титул «професор».
Авторка станкових малярських композицій з минулого та сучасного українського народу, написаних у традиціях реалізму та нео-фольклору. Учасниця виставок в Полтавській області, Вашингтоні, Києві, Чикаго, Женеві, Китаї. Роботи продавались на аукціонах Christie's та Sotheby's, зберігаються в музеях Києва, Черкас, Житомира, Хмельницька, Чикаго, приватних колекціях в Україні та багатьох країнах світу.
В. Баринова-Кулеба — почесна професорка Нанкінської академії у Китаї та академікиня Академії мистецтв України. Нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ст.
Зі спогадів професорки:
«Мене називали художницею, а чому — сама не знаю. Мого покоління вже майже немає, а наших учителів тим більше. Якщо говорити, хто я така — я не думаю, що я художниця. Я просто людина, якій випало жити у цей час і мати у душі те, чому я присвятила все своє життя.
Земля на Полтавщині, Гадяцький район — звідти і Драгоманов — вона настільки живописна, багата. Мої пращури, мама і баба моя мали якусь енергію землі. Вони передавали це дітям.
У нашій хаті уже почалася моя майстерня і малювання. Можна було нагріти піч, коминки були рижі, й білою крейдою можна було малювати. І мама все учила мене — звідки в неї це, я не знаю. Такий дерев'яний ківшик зроблений, віхтик із конопель, із клоччя. Моїм найбільшим консультантом був чорно-білий котик, я його страшно любила, і він теж мене любив».
