Так і нині мовлять на Полтавщині про християнські свята на честь Великомучениці Варвари, Преподобного Сави та Миколи Чудотворця, які віднині відзначаємо за новоюліанським календарем 4, 5 та 6 грудня відповідно. У давнину ці три празники називали Миколаєвими святами та пов’язували з ними безліч обрядів, пересторог і народних звичаїв.

Варварин день вважали жіночим святом, коли головною роботою господинь було вишивання. Адже «Свята Варвара золотими нитками Ісусові ризи шила і нас навчила».

Саву Освяченого вважали батьком зимового Миколи. «Сава мостить, а Миколо гвоздить» — це прислів’я відображає той факт, що до Сави, зазвичай, земля вже була вкрита снігом, а від Миколая починалися сильні морози.

Що ж до самого Чудотворця, то його день проводили особливо урочисто: ходили в гості, молодь відвідувала вечорниці, а дітлахи зранку чекали смачних подарунків від святого. Чи не найпопулярнішими ласощами Полтавщини у давнину були пряники. Їх відтискали на спеціальних дошках-формах, якими господині нашого краю користуються й дотепер. Сподіваємося, скоро на ранок 6 грудня малеча все частіше знаходитиме під подушкою запашне традиційне печиво.

23 12 04 varky01

23 12 04 varky01

Підготувала Катерина Штепа, наукова співробітниця відділу етнографії