В історії пласту можна виділити 6 етапів:
• 1911–1920 роки. У 1911 році студенти Петро Франко та Іван Чмола засновують перші пластові гуртки. Офіційним початком Пласту вважається день, коли гурток при Академічній Гімназії у Львові прийняв першу присягу. Засновником та ідейним натхненником виступив доктор Олександр Тисовський.
• 1920–1930 роки. Після занепаду Української Держави, Пласт відновлює свою діяльність на Західній Україні, а потім серед української еміграційної молоді.
• 1930–1944 роки. Пласт в Галичині працює нелегально.
• 1945–1950 роки. Організовуються пластові гуртки в багатьох місцевостях з Головною пластовою Старшиною та Радою в Мюнхені. Пласт діє в Австралії, Англії, Франції, Північної та Південної Америки.
• 1950–1989 роки. Активна діяльність на нових місцях поселення українців-емігрантів: Австралія, Аргентина, Канада, Великобританія, Німеччина, США.
• З 1990 року. Наприкінці 80-х років ХХ століття постали організації, які сприяли національному відродженню України. Виникли пластові групи в різних середовищах і різних місцевостях. Уже в 1990 році вони були в Луцьку, Києві та Донецьку, але найширше пласт розвинув свою діяльність на теренах Львівщини.
На сучасному етапі пластові гуртки та осередки є в кожній області. Мета Пласту — сприяти всебічному патріотичному вихованню та самовихованню української молоді на засадах християнської моралі.
Вітаючись на урочистостях, пластуни промовляють одне одному «СКОБ!» (Сильно, Красно, Обережно, Бистро) та підносять догори праву руку із випростаними трьома пальцями — символом головних обов’язків пластуна (Бути вірним Богові і Україні, допомагати іншим, жити за Пластовим Законом і слухатись пластового проводу). У повсякденні пластуни вітаються лівою рукою, що є свідченням належності до світового скаутського руху.
Отже, С. К. О. Б.!
