Хведір (Федір) Кіндратович Вовк - відомий український антрополог, етнограф і археолог. Народився на Полтавщині, здобув освіту в Одеському та Київському університетах. Його спадок величезний – понад 600 наукових праць. Досліджував антропологію українського народу, відкрив Мізинську стоянку часів палеоліту. А ще Вовк зібрав значну колекцію оригінальних фотографій та фотокопій краєвидів, пам’яток архітектури портретів з України та багатьох країн Європи.
Серед спадщини Федора Вовка є дві світлини, що привертають увагу дослідників історії Кременчука. Це – фото з альбому акварелей художника Михайла Іванова.
Михайло Матвійович Іванов (1748-1823) – відомий художник, аквареліст, майстер пейзажного живопису, мандрівник. 1780 року Іванов отримав від Петербурзької академії мистецтв відрядження до князя Григорія Потьомкіна, який на той час був губернатором Новоросійської губернії з центром у Кременчуці. Іванов, за завданням князя, малював «усі місцевості та події, будь-чим примітні».
Перебуваючи в Кременчуці, Очакові, Ізмаїлі та інших містах, художник зробив багато малюнків, значна частина яких не збереглася до нашого часу. Вважався втраченим і альбом акварелей, де були й малюнки з Кременчука. Як ми тепер знаємо, принаймні, дві акварелі збереглися на чорно-білих фотографіях у колекції Федора Вовка.
Обидва малюнки підписані автором «В Кременчуге». На звороті фотографій архіву Вовка позначено, що вони зроблені з альбому Іванова кінця XVII століття.
На першому малюнку бачимо кременчуцьку вулицю, що виходить на площу з церквою на дальньому плані. Праворуч на передньому плані – група людей, що зібралася навколо столу перед будинком. На столі – гончарні вироби та інший крам. Жінка сидить біля столу на стільці, ліворуч від неї стоїть чоловік. Їхні погляди звернені до двох покупців.
На іншому боці вулиці – два будинки; привертає увагу стовп із ліхтарем на ньому. Наприкінці вулиці – дві фігури схилилися над криницею-журавлем. Звертає на себе увагу й храм. Можна розгледіти дзвіницю та частину церкви. Вони оточені високим парканом та кількома будівлями.
На другому малюнку бачимо іншу вулицю. На передньому плані – два стовпи з ліхтарями та дерев’яний міст, вздовж якого рівчак та дерев’яна кладка через нього. У кінці мосту – тріумфальна арка. За нею ми вже не бачимо міської забудови, лише дерева. Можливо, художник зобразив в’їзд до Міського саду.
Ці світлини акварелей М. Іванова з архіву Х. Вовка – ще один яскравий штрих до історії Кременчука.
Володимир Ейсмонт — журналіст, краєзнавець, м. Кременчук