Майбутній український гетьман народився на Полтавщині, в сотенному містечку Сорочинці Миргородського полку, тепер село Великі Сорочинці Миргородського району, в козацькій родині.
Йому не присвячені історичні романи чи бодай якісь значні художні твори. В музейних експозиціях та підручниках історії Данилу Апостолу відведено доволі скромне місце – між московським ставлеником гетьманом І. Скоропадським та останнім гетьманом України К. Розумовським. А проте його життя – це повне заперечення того скромного місця, яке відвели йому нащадки. Не схожий на жодного з попередніх гетьманів, він став справжнім втіленням козацького лицаря. За років незалежної України історики переглянули ставлення до І. Мазепи, знявши з нього трьохсотрічні звинувачення у «зраді». Поступово почала спадати завіса забуття з його найближчих соратників та однодумців, а серед них – і Д. Апостола, видатного козацького полководця, дипломата, реформатора, адміністратора. Відомий український історик Я. Дзира так охарактеризував Данила Апостола: «… був освіченою людиною, великим знавцем військового мистецтва, талановитим дипломатом, будівничим української держави». Українська дослідниця Н. Герасименко вказує на особливі риси характеру Д. Апостола: «Це була небуденна людина, що знала світ і людей і яка за всяких обставин, іноді дуже критичних вміла поставити себе на належне місце. Відомо, що Апостол користувався загальною повагою: був не тільки відважним воїном з військовою вдачею, такою необхідною для полковника, але й розумним адміністратором».
Будучи миргородським полковником, Данило Апостол вважався однією із найбільш впливових постатей Гетьманщини першої третини XVIII ст. Шлях його до гетьманської булави виявився надзвичайно довгим – 73 роки. Гетьманом він став вже на схилі літ. Через вік він вже не міг кардинальним чином вплинути на розвиток подій навколо Гетьманщини. Запам’ятався сучасникам також як гетьман-реформатор. Проведені ним перетворення мали для України великий позитивний вплив, попри їх плутаність, суперечливість, незавершеність.
Данило Павлович Апостол помер 17 (29) січня 1734 р. після тривалої хвороби і був похований у зведеній його коштом Спасо-Преображенській церкві містечка Великі Сорочинці Миргородського полку. Унікальна пам’ятка монументального мистецтва Полтавщини і нині стоїть у центрі селища, на березі р. Псел.
Ім’я гетьмана Данила Апостола носить 44 окрема артилерійська бригада Збройних сил України, що зараз боронить державну незалежність і суверенітет української держави.
