Навесні 1843 р. Євген Гребінка першим привіз Тараса Шев¬ченка на Полтавщину до с. Мойсівки, де поет зав’язав ряд тривалих знайомств, що надовго визначили характер діяльності Кобзаря в цей час, зокрема з О. Афанасьєвим-Чужбинським, Я. де Бальменом, О. Капністом, Закревськими, Лук’яновичами, Рєпніними та ін. Це спілкування надихнуло його на створення чудових робіт. Серед них: портрет Є. П. Гребінки, брістольський картон, акварель, 1837; 2 копії портрету князя М. Г. Рєпніна авторства швейцарського художника Й. Горнунга, написані в Яготині у 1843–44 роках; парний портрет онуків князя: Миколи та Варвари (дітей Василя Рєпніна, сина М. Г. Рєпніна); портрет Г. І. Закревської, полотно, олія,; портрет Платона Закревського, полотно, олія; портрет В. О. Закревського (зустрічається під назвою: «Карикатура на поміщика В. О. Закревського»), папір, олівець, створені у с. Березова Рудка, між 14–24 грудня 1843 р.
Малюнки Т. Г. Шевченка доповнюють поетичний опис Полтавщини в його літературних творах, мають велику історичну й наукову цінність. Архітектурні, археологічні та історичні пам’ятки, люди, з якими він спілкувався, чудові полтавські краєвиди знайшли відображення в малюнках та живописних роботах митця. За його акварельним малюнком «Будинок І. П. Котляревського в Полтаві» та іншими матеріалами вже в ХХ столітті було відновлено садибу Івана Петровича Котляревського, де зараз розташований літературно-меморіальний музей І. П. Котляревського (меморіальна частина)
На подвір’ї Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, серед інших експонатів, стоїть половецька стела, відома за малюнком Т. Шевченка «Краєвид з кам’яними бабами», що створений ним у 1845 році в с. Шедієве Кобеляцького повіту (нині Полтавського району).
Серед відомих малюнків Тараса Шевченка наступні: «Полтавський Воздвиженський монастир»; 2 краєвиди «В Решетилівці» (той самий краєвид, але з різних ракурсів); Андруші (2 малюнки) під час перебування у Переяславі та самому селі Андруші Переяславського повіту та інші — всього близько 20 робіт. Певні, що полтавська земля надихала Кобзаря на творчість!