Колишнє с. Кривохатки — історичне передмістя м. Полтава — розташоване біля підніжжя Монастирської гори. У середині XVII – кінці XVIII ст. це був район поселення монастирських селян. На поч. ХІХ ст. у поселенні нараховувалось 153 душі монастирських селян при 144 десятинах землі. На планах міста ХІХ — поч. ХХ ст. ця територія позначена як заплава р. Ворскли. Ймовірно, назва походить від струмка Кривенький. За версію дослідника Л. М. Булави — назва струмка походить від назви села. У наш час по колишньому руслу струмка Кривенький до р. Ворскла біля «Зеленого Острова» паралельно до вул. Михайла Драгоманова впадає р. Тарапунька.

На кін. ХІХ ст. Полтава була розділена на дільниці між міськими суддями, і Кривохатки належали до 3-ї дільниці під завідуванням судді Стебліна-Камінського. До 3-ї дільниці також відносили: Поділ, ярмаркову площу, Хрестовоздвиженський монастир та залізничний вокзал. Ці ж території підлягали юрисдикції 2-ї та 3-ї поліцейських частин м. Полтави.

У передмісті проживали здебільшого представники ремісничих і робітничих професій, а також дрібні чиновники установ міста. Згідно з інформацією Адрес-календарів та Пам’ятних книжок Полтавської губернії, у передмісті Кривохатки проживав товариш старшини кушнірського цеху Ремісничої управи Нестор Володимирович Галощенко та маляр Георгій Бухалкін.

На поч. ХХ ст., після побудови залізничного насипу між станціями Полтава-Південна і Полтава-Київська, навколо Монастирської гори, передмістя Кривохатки було розділене на дві частини. Частина, що відійшла за насип зберегла назву Кривохатки, а ближня до міста частина отримала назву Рогізне за назвою річки, що протікала по цій території. Рогізна (зустрічається на планах м. Полтави кін. 1890-х – 1910-х рр.) — заболочена притока р. Ворскли, яка протікала до середини ХІХ ст. біля схилу Монастирської гори. Після облаштування греблі біля х. Триби стала новим руслом Ворскли.

Для сполучення передмістя Кривохатки з містом, на поч. ХХ ст. був побудований тунель, що зберігся до нашого часу та використовується за прямим призначенням. Район зберіг первісний садибний характер забудови.

На території селища розташований залізничний роз’їзд Кривохатки, що знаходиться на лінії Полтава-Ромодан між станціями Полтава-Південна (6 км) і Полтава-Київська (12 км). Тут зупиняються приміські потяги.

На поч. 1960-х рр. роз’їзд отримав назву на честь Вороніна Петра Федоровича (1880 — 1919) — першого секретаря комітету бідноти і голови ревкому в Кривохатках. Загинув під час денікінської окупації. Похований на території селища по вул. Тунельній.

Наказом міністерства культури та інформаційної політики від 26.03.2024 № 239 «Про вилучення пам’ятки культурної спадщини з державного реєстру нерухомих пам’яток України» могила П. Ф. Вороніна позбавлена статусу пам’ятки історії місцевого значення та вилучена з Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Відповідно до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперії імперської політики в Україні та деколонізацію топонімії» могила підлягає виведенню за межі громадського простору і перепохованню на території кладовища.