У музейній колекції тканин зберігаються скатертини. Різновидом прямокутних настільників є «рушникові», які мали широке суцільне поле або компонувалися з рушників, з’єднаних декоративним швом.

Композиція рушникових скатертин побудована на заповненні узорами поля та зовнішнього периметру виробу. Основний мотив — «дерево життя», яке втілене у дерево в вазоні або шестипелюсткову квітку, — супроводжується парами птахів та дрібними рослинними фрагментами. Так, наприклад, оздоблена рушникова скатертина з Полтавщини (ПКМВК 48206, Тк 5393). Із вазону у вигляді потира з трилисником-хрестом на чаші підіймається дерево з розквітлими парносиметричними гілками. Воно викінчується п’ятьма пагонами-колосками, увінчаними трьома квітами. Вище вишиті по три птахи на ягідних гілочках. Навколо — грона винограду з крупними квітами, закомпоновані у безперервну гірлянду, по зовнішньому краю — пунктирний безкінечник.

Загалом такі настільники вишиті червоним кольором, який перемінюється, бо нитки лягають у різних напрямках, а декоративність елементів підсилюється лінією чітко окресленого контуру. Тож малюнок сприймається виразно і водночас уся композиція рушника легка й ажурна.

«Рушникові» скатертини вишиті технікою вільного малюнку, контури орнаментальних елементів обшиті стебловим або тамбурним швом, декоровані різноманітними рушниковими заповненнями: невеликими квадратиками, ромбами, трикутниками, розташованими в шаховому порядку, вертикальними хвилястими лініями, суцільними площинами. Така сегментація полотняного простору створює враження динаміки внутрішнього руху.

Рушниковими скатертинами застеляли столи на свята, що надавало оселі ошатності та затишку.

Марія Пісцова, завідувачка відділу етнографії