Малярство студіював у Строгановському училищі технічного малювання в Москві, потім закінчив Одеське художнє училище, а також Вище художнє училище при Петербурзькій Академії Мистецтв (у Іллі Рєпіна).

В «Автопортреті» (1901, Сумський художній музей) художник передає типову для українця зовнішність, підкреслюючи її відповідним вбранням. Укрупнюючи погруддя в невеликому форматі полотна, Онацький досягає певної монументальності образу.

З 1913 р. працював у Сумах, одночасно займався живописом, брав участь у художніх виставках. У 1920 р. за його ініціативи був створений історико - художній музей, який нині носить ім’я свого засновника – Никанора Онацького.

Вивчення Н. Онацьким національної культури не залишилося поза увагою керівних органів і дало привід для його переслідування та цькування.

У листопаді 1933 р. художник переїздить до Полтави, де очолює відділ етнографії полтавського музею, який формально був зліквідований, залишаючись із назвою «Відділ феодалізму». Реорганізація експозиції, етнографічні збори, профільні виставки – основні види його робіт – не давали спокою тим, хто вважав це проявом українського шовінізму, а українців – «ворожим етносом». Комісія в жовтні 1935 р., характеризувала роботу Онацького в музеї «як таку, що має контрреволюційний українсько–шовіністичний напрям». Під час арешту й обшуку у нього вилучили «Історію України» Михайла Грушевського, праці Бориса Грінченка, «Українські співці і кобзарі» Миколи Сумцова, «Мистецтво Слобожанщини» Стефана Таранушенка та інші. На списку книг начальник міськліту написав резолюцію про їх націоналістичний підбір.

Звинуватили Онацького також у тому, що він експонував скульптуру Леоніда Позена «Вбитий козак», виготовляв фігурки українських типів в народному вбранні, розмальовував іконостаси, розставляв євангелії тощо. Негативом було і те, що в журналі «Рідний край» художник і поет Н. Онацький оспівував козацькі степи, неньку Україну. Однак всі ці докази не були переконливими для суду і справу направили на нове розслідування. Та він жив, чекаючи удару в будь–яку хвилину.

Сфабриковані обвинувачення 1937 року підвели криваву риску під неспокійним життям художника, поета та етнографа Никанора Онацького. Це був шлях у безсмертя.

Мотив світового дерева на меморіальній тарілочці з колекції Н. Онацького і сьогодні продовжує перемагати зло, темряву та неправду.

Підготувала науковець Галя Галян