Вознесіння Господнє — одне з ключових свят християнської традиції, що має велике значення для віруючих по всьому світу. Воно символізує піднесення Ісуса Христа на небеса після Його воскресіння і є важливим моментом у літургійному календарі. Це свято вшановується на 40-й день після Великодня, а тому його дата змінюється щороку. Зокрема, у 2025 році святкування припадає на 29 травня.

За біблійним описом, Вознесіння Господнє відбулося на горі Елеонській, коли Ісус Христос після воскресіння зустрівся з апостолами, а потім вознісся на небеса, звідки Він обіцяв повернутися в кінці часів. Це подія символізує тріумф життя над смертю та піднесення Ісуса до Бога-Отця, завершення Його земного служіння та підготовку до нової ери спасіння людства.

У народній обрядовості свято Вознесіння знаменувало закінчення великодньої обрядовості та близький початок Зелених свят. Інша назва свята – Вшестя. Вважалося, що у цей період закриваються ворота на небеса, тож люди відвідували кладовища, щоб ще раз попрощатися зі своїми померлими. У наших предків існував звичай проводити Бога. Залежно від регіону це відбувалося по-різному. Люди готували обрядову їжу (пироги, паски, млинці чи печива драбинки як символічні сходинки для Бога), фарбували яйця, залишали, мовби для Бога, перед порогом чи на столі зав’язану в хусточку їжі та гроші, частували односельців смаколиками з приповідками "Богу на дорогу".

Історик Степан Килимник каже, що у деякій місцевості на це свято побутував звичай пекти "Божі онучі" – тобто тонкі млинці, налисники.

Вознесіння для молоді було можливістю придивитися собі пару – в цей день відбувалися сьомі після Великодня загальні вечорниці.

Вважалося, що до Вшестя не можна ані закладати хату, ані городитися (встановлювати паркан).

Сюжет Вознесіння використовували в іконописанні, літургійному шитві. Цій біблійній події присвячували храми. Один з них у Полтаві – унікальна пам’ятка монументальної мурованої архітектури ХVІІІ ст., належить до пізнього етапу розвитку архітектури українського відродження. Це єдиний на Полтавщині зразок класичного безбаштового тетраконха. Розташована на території колишнього села Пушкарівка (тепер у межах м. Полтава). Збудована 1762 р. на кошти полтавського полковника Івана Черняка як соборна церква Пушкарівського Вознесенського монастиря.

За радянських часів пам’ятка була дуже поруйнована. На початку 2000-х Воскресенську церкву відреставровано без кардинальних змін просторово-планової структури.

25 05 29 voskr