З дитинства захоплювався музикою бо і сім’я була музичною. Мати гарно співала, була першою співачкою на сільських сходинах. Батько грав на балалайці та гітарі і взагалі на всьому, що потрапляло йому до рук. У шкільні роки Сашко грав на баяні. Батьки, помітивши хист сина до музики, продали корову і купили сину акордеон. У 1947 році спробував вступити до Полтавського музичного училища, але його не зарахували через «відсутність музичного слуху».
Він їде в Київ і починає навчання в музичній школі у викладачів Платона і Георгія Майбород. 1948-1952 рр. — навчання в Житомирському музичному училищі імені В.С. Косенка. Потім вступає до Київської консерваторії імені П. І. Чайковського, яку закінчує в 1957 році. Викладає музику в школах Києва, потім — у Київському педагогічному інституті. У Києві створює свої перші музичні твори.
Популярність до Білаша-композитора прийшла, коли на екрани вийшов фільм «Роман і Франческа», де прозвучали пісні «Впали роси на покоси» та «Чайкою в небі любов моя». Потім були «Долиною туман тече», «Ясени», «Цвітуть осінні тихі небеса», «Прилетіла ластівка», «Сину, качки летять», «Журавка», «Треба йти до осені», «Полтавська полька», «Два кольори», «Лелеченьки», «Сніг на зеленому листі» та багато інших-усього понад 300 пісень.
Олександр Білаш був першим головою Полтавського земляцтва в Києві. Разом з народною артисткою України Раїсою Кириченко заснував фестиваль «Пісенне джерело» (2000 р.). Довгі роки в останній тиждень червня фестиваль проводили на малій батьківщині композитора на околиці Градизька — на горі Пивисі, яка з дитинства була улюбленим місцем Олександра Івановича. Після його смерті (2003 р.) організацією фестивалю займається молодша донька — Леся Білаш. Старша донька Оксана пов’язала своє життя з музикою. Вона викладає у класі фортепіано в Київській спеціалізованій музичній школі-інтернаті імені Миколи Лисенка. У проведенні фестивалю брали участь відомі артисти, мистецькі колективи (квартет «Явір»), Національна заслужена капела бандуристів ім.
Г. Майбороди, тріо «Либідь», ансамблі «Полтава», «Краяни», духовий оркестр «Полтава», український народний хор «Калина», інструментальний ансамбль «Карусель». Власні вірші читали видатні українські поети сучасності Борис Олійник, Дмитро Павличко, Іван Драч, Вадим Крищенко.
У 2006 році при Градизькій гімназії імені Героя України О. Білаша відкритий шкільний літературно- меморіальний музей Олександра Івановича Білаша, де зберігається 236 предметів основного фонду, серед яких особисті речі митця: одяг. піаніно, гітара, акордеон, мандоліна, скрипка, нагороди (медалі, грамоти), світлини, 11 збірок поезій, книги, подаровані Олександру Івановичу Д. Павличком, І. Драчем, платівки з піснями О. Білаша. У Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського творчість Олександра Івановича Білаша широко висвітлювалась в експозиційному розділі «Музична Полтавщина».
Підготувала Наталія Шумейко — наукова співробітниця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.