У селі Дейманівка на Полтавщині пройшли дитячі роки майбутнього вченого. Віктор рано визначився із професією, що привело його до Березоворудського сільськогосподарського технікуму (1957 р.), а пізніше він продовжив навчання за спеціальністю «Агрономія» в Українській сільськогосподарській академії (1965 р.). Далі буде шлях від посади головного агроному колгоспу до начальника Гребінківського районного виробничого управління сільського господарства, першого заступника голови виконкому Гребінківської райради.
Накопичення практичного досвіду стимулює Віктора Федоровича до подальшого розвитку. 1972 р. – захист кандидатської дисертації і посада завідувача відділу сортової агротехніки Миронівського ордена Леніна науково-дослідного інституту селекції і насінництва пшениці. Це був визнаний центр вітчизняної науки із селекції озимої пшениці. В ньому відбулося становлення Віктора Федоровича як науковця. У 1983 р., перебуваючи вже на посаді заступника директора з наукової роботи, він дає згоду на пропозицію очолити Національний науковий центр «Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України» (тепер – Національний науковий центр «Інституту землеробства НААН»).
За період керівництва Сайка В.Ф. (1983 – 2011), на базі інституту, була створена наукова школа, яка спеціалізувалася на розробці екологічно безпечних, зональних систем землеробства, обробітку ґрунту та підвищення родючості, що вплинуло на формування сучасної парадигми землеробства України. У 1991 р. Державною премією в галузі науки і техніки були відзначені зусилля співробітників центру по створенню і впровадженню ґрунтозахисної системи землеробства з контурно-меліоративною організацією території (яка перевершила зарубіжні аналоги).
Віктор Федорович є автором понад 300 публікацій, серед них 12 монографій, 2 навчальних посібника. Під його керівництвом 12 спеціалістів отримали звання кандидатів, 5 науковців захистили докторські дисертації. Вчений займався розробкою сучасних систем стійкого, інтенсивного ґрунтозахисного землеробства, став фундатором нового напрямку в агрономічній галузі – сортової агротехніки, заклав наукові основи вирощування зернових культур, першим в державі запропонував метод біологічного контролю посівів, ним були викладені основи з оптимізації структурних природних комплексів та досягнення стабілізації землекористування, що закладені в програму дій Уряду України на сучасному етапі її розвитку.
На цей час Віктор Федорович – власник великої кількості державних і відомчих нагород і відзнак України. Його професійна діяльність також отримала вдячну увагу міжнародних спільнот. Академік здобув почесне звання «Людина року – 2003» від Американського біографічного інституту та від Кембриджської синьої книги у 2005 р. (Велика Британія). Він лауреат Міжнародної нагороди в номінації «Керівник ХХІ століття», почесний професор Міжнародного університету Відня, член американської асоціації хіміків зернових культур.
Сьогодні, інтелектуальний доробок видатного земляка є загальнонаціональним скарбом з питань охорони ґрунтів, відновлення екологічної рівноваги агроландшафтів, розвитку землеробства на засадах ефективного використання земельних ресурсів. В ньому закладений вагомий потенційний ресурс для повноцінного життя майбутніх поколінь українців.
Шановний Вікторе Федоровичу! Команда Полтавського краєзнавчого музею приєднується до багаточисельних привітань з нагоди Вашого ювілею і бажає здоров'я, нових творчих задумів під мирним небом!
