Фундамент музейної колекції закладений трьома визначними постатями – вченим-ґрунтознавцем Василем Докучаєвим (1846–1903) та меценатами початку ХХ ст. – військовим дипломатом та офіцером Павлом Бобровським (1860–1945) і лубенською дворянкою Катериною Скаржинською (1854–1932).
Природничо-історичний музей Полтавського губернського земства був заснований у 1891 р. після доповідної записки професора Василя Докучаєва. В основу музейного зібрання лягли природничі колекції, зібрані докучаєвською експедицією – понад 4 тисячі зразків ґрунтів, 500 зразків гірських порід та більше 800 гербарних аркушів. Збережені до нашого часу матеріали представлені у вітрині, що презентує збірку Василя Докучаєва. Також експонується польовий журнал Полтавської експедиції як зразок його діяльності на теренах Полтавщини.
До фундаторів музейного зібрання належить представниця лубенської еліти – Катерина Скаржинська, яка у 1906 р. передала до фондів закладу 20 тисяч предметів. Її збірки – археологічні, історико-етнографічні (речові і документальні), нумізматичні, культові, мистецькі та природничі і зараз вражають дослідників. У столику демонструються раритети зібрані Катериною Миколаївною – писанки кін. ХІХ ст., одяг чоловічий та жіночий (пояс, східні черевички), культові вироби (хрести та іконки), археологічні знахідки, глиняні іграшки (свистунці та монетки).
Зібрання східних старожитностей сформувалося у музеї завдяки меценатській діяльності ще одного сподвижника музейної справи – Павла Бобровського, який упродовж 1894–1917 рр. подарував закладу понад 3 тис. предметів, зібраних під час мандрівок до Єгипту, Італії, Греції, країн Близького і Далекого Сходу, країн Африки. Серед презентованих старожитностей: піхви зі шкіри крокодила, східний мідний посуд, єгипетські та античні раритети, китайська фарфорова ваза та писанка із яйця страуса.
На стінах, біля вітрин із відповідними колекціями, розміщені портрети згаданих діячів, спеціально написані у 2024–2026 рр. художником Валерієм Побоковим.
Виставка діє у музейному флігелі з 9:00 до 16:30 щодня.
Вхід за музейним квитком.
Під час повітряної тривоги робота виставок і музейного подвір'я переривається.