27 лютого 1639 року одружився з Гризельдою Замойською, донькою коронного канцлера Томаша Замойського та Катерини Острозької.
Володів величезними маєтностями в Україні. Зокрема, на Лівобережжі йому належало 56 міст і містечок (так звана «Вишневеччина», нині переважно територія Полтавської області, частково Київської, Черкаської і Чернігівської областей), в яких жило понад 288 тисяч осіб. Володіння Вишневецьких з головною резиденцією та адміністративним центром у Лубнах, зі своєю адміністрацією та військом називали «державою у державі». Мав значні маєтності й на Правобережній Україні: родове гніздо місто Вишнівець (сучасна Тернопільська область), поселення Білий Камінь (нині Львівська область).
Він утримував багатотисячне надвірне військо, активно заохочував розвиток ремесел; для новоприбулих переселенців запроваджував пільги. Спадкове місто Ромни, яке відбив у магната Адама Казановського та перетворив у найбільший на Задніпров’ї торговельно – економічний центр. У місті почали розвиватися ковальство, ткацтво, ювелірна справа, вовнярство, з’явився дім для приїжджих купців.
Ярема Вишневецький народився в православній родині, але в 1631 році перейшов у католицизм. Водночас князь активно виступав на захист православної віри. Він неодноразово обдаровував православні монастирі привілеями й земельними наділами. Так, лише завдяки заступництву Яреми, ігумен Мгарського монастиря Калістрат зміг протистояти спробам перетворення православних пристановищ на католицькі кляштори. Ярема Вишневецький заснував церковне Срібнянське братство зі школою, шпиталем, місцем для зборів у містечку Срібне при Хрестовоздвиженській церкві (колишня Полтавська губернія, нині Чернігівська область).
Я. Вишневецький брав участь у Смоленській війні 1632–1634 роках, в Охматівській битві 1644 року. У битві під Сліпородом 1638 року змусив козаків відступити, а згодом сприяв остаточному придушенню козацько-селянських виступів 1637–1638 років. Він був прихильником жорсткої лінії проти козацтва та повернення земель під контроль польської шляхти. На початку повстання Богдана Хмельницького 1648 року під тиском повсталих відійшов зі своїх володінь на Лівобережжі. Після розгрому військ Речі Посполитої в Пилявецькій битві князь Ярема відступив до Львова. В 1651 році він — один із керівників урядової армії в битві під Берестечком проти військ Богдана Хмельницького і його союзника — кримського хана.
20 серпня 1651 року Ярема Вишневецький помер у віці 39 років під Паволоччю (сучасна Житомирщина). Він зробив значний, хоча й неоднозначний внесок у історію України та Польщі, і належить до тих особистостей, які мали значний вплив на перебіг історичних подій.
