Події
До Всесвітнього дня водних ресурсів науковим співробітником музею Шиян Оленою Олексіївною для співробітників Агентства нерухомості «Приватжитло» була проведена година спілкування «Екологічне обличчя малих річок м. Полтави». Учасники заходу познайомилися з малими водотоками нашого міста, їх етимологією, розглянули гідрографічну характеристику річок: від найдавніших часів до сьогодення. Присутні обговорили актуальні питання охорони, збереження та раціонального використання водних ресурсів Полтави.
Детальніше:Була проведена година спілкування «Екологічне обличчя малих річок м. Полтави»
20 березня 2019 року до учнів 1-Б класу ЗОШ № 26 на «Свято жайворонка» завітала старший науковий співробітник відділу природи Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського О.В. Халимон. Малеча ретельно готувалася до масового заходу: вивчила веснівку, вірші про птахів і підготувала весняний танок. Учні із захопленням слухали розповідь Олени Володимирівни про пернатих солістів, найкращих будівельників гнізд, дізналися про хвилі прильотів птахів. Родзинкою свята став майстер-клас по виготовленню жайворонків із тіста.
20 квітня 2019 року об 10.00 год. у залі № 22 Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбувся навчально-виховний інтерактивний захід «Бринить весною гілочка верби» для учнів 2-Г класу Полтавської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 37. Захід проводила науковий співробітник Чеботарьова Л.В. У програмі: ілюстрована розповідь про весняні зміни у природі, найпоширеніші весняні рослин, тематичні вірші та цікаві легенди про першоцвіти, вікторини. З учнями проведено майстер-клас по виготовленню букету тюльпанів із кольорового паперу.
Детальніше:Відбувся навчально-виховний інтерактивний захід «Бринить весною гілочка верби»
24 березня у залі музею полтавці відсвяткували Весняне Рівнодення. Слухали цікаву розповідь про весняні квіти - їх особливості, легенди, пов'язані з цими рослинами та наукові факти - ділилася знаннями Олена Володимирівна Халимон, старший науковий спіробник вдділу природи. Потім танцювали веселих народних танців і водили хороводи. Майстер-класс по хороводам та народним танцям проводила Олена Деркаченко, науковий співробітник відділу природи і керівник полтавського клубу старовинного танцю "Естель". А наостанок гості свята насолоджувалися невеличким концертом авторської пісні - трьох бардів із Полтави (Деркаченко Дмитро), Кременчука (Огієнко Наталія) та Киева (Бруєвич Валерія).
19 березня 2019 року у залі № 22 Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбувся концерт вокально-хорової музики, що є складовою щорічного мистецького фестивалю «І струни Лисенка живії…». Захід було приурочено до 177-ї річниці від дня народження класика українського музичного мистецтва, нашого земляка Миколи Віталійовича Лисенка.
У концерті взяли участь студенти і викладачі Полтавського музичного училища, яке носить ім’я Лисенка. Прозвучали твори композитора, його сучасників і наступників, духовна музика, українські народні пісні.
У слові до глядачів директор музичного училища, заслужений працівник культури України Микола Демченко окреслив головну мету фестивалю – берегти вітчизняну музичну спадщину, вдосконалювати виконавську майстерність. Він подякував співробітникам музею за допомогу в організації заходу, традиційну підтримку мистецької діяльності майбутніх артистів та їх наставників.
19 березня 2019 року у відділі природи Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського старшим науковим співробітником Халимон О.В. було проведено «Свято жайворонка». Його учасниками стали учні 3-Б класу ЗОШ № 10 імені В.Г. Короленка та 5-7 класів ЗОШ № 24. Діти дізналися чимало цікавого про птахів Полтавщини, традиції українців зустрічати весну, ознайомились із розділом експозиції, присвяченим полтавському орнітологу М.І Гавриленку, навчилися ліпити птахів із дріжджового тіста.
18 травня з учнями п’ятих класів Полтавської гімназії № 21 відбулася година спілкування на тему «Осяяний красою природи талант Євгена Гуцала» (сторінками оповідання «Лось»). На заході, який проводила Чеботарьова Л.В., учні ознайомилися з поетичною творчістю українського письменника Євгена Гуцала, особливою його любов’ю до дикої природи. Дізналися особливості життя, харчування однієї з найбільших наземних тварин фауни України – лося європейського як головного героя оповідання «Лось». Діти під час спілкування закріпили вміння творчо мислити, робити умовиводи і висновки. Переконалися, що людина є частиною природи, а не її господарем.
Наприкінці заняття на столі з’явився квітучий сад. А з початку деревце треба було сформувати, що і робили учасники у затишному залі дитячої бібліотеки-філії № 9. Цей процес мав кілька етапів. Уже виготовлені гілочки поєднували по три і подовжували за допомогою дроту. Потім формували основу дерева, поступово обмотуючи малярною стрічкою. А далі саджали у відеречка з гіпсом і тим же матеріалом ліпили стовбур та гілочки. Довелося залишити форми на ніч, щоб затвердів матеріал. На завтра залишилося фарбування стовбура і основи. Потім треба розправити гілочки.
Таке дерево буде квітувати і радувати погляд. Все що потрібно для цього — любов і трішки терпіння.
Захід пройшов у рамках музейно-педагогічної програми «Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим» та проекту «Етноінтерактив. Музейні уроки».
Детальніше:17 березня 2019 року пройшла друга частина Майстер-класу з виготовлення бісерного дерева.
З 16 березня 2019 р. у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського працює виставка «У вимірі трьох ювілеїв» (до 100-річчя Національної академії наук України, 100-річчя Полтавського товариства любителів природи, 155-річчя від дня народження В.І. Вернадського)
У 2018 році Національна академія наук України відзначила сторіччя від дня заснування. Офіційною датою створення Академії вважається 27 листопада 1918 року – день першого установчого засідання її Спільного зібрання, на якому було обрано голову-президента В.І. Вернадського. Юридичне оформлення Академії відбулося 14 листопада 1918 року, коли гетьман П.П. Скоропадський затвердив ухвалений Радою Міністрів Закон Української Держави «Про заснування Української академії наук». Тоді ж було видано наказ про призначення першого складу дійсних членів (академіків) з 12-ти осіб (за радянською історіографією Українська академія наук заснована за часів Радянської влади – 12 лютого 1919 року).
Детальніше:16 березня розпочала роботу виставка "У вимірі трьох ювілеїв"
15 березня учні 3-А класу Полтавської гімназії №6 виявили бажання відвідати інтерактивний навчально-виховний захід: «Оманлива тиша зимового лісу». Екскурсійна подорож залами природничого відділу та інтерактивна частина заходу надали дітям можливість ознайомитися з особливостями фенологічних змін у природі рідного краю взимку, сформувати уявлення про те, як зимують тварини. Ігри та конкурсні завдання
допомогли учням вдосконалити отриманні знання, розвинути навички мовлення, уяву, логічне мислення, вміння спостерігати, швидко реагувати і знаходити рішення, сприяти розвитку творчого та образного мислення.
Експонуються твори сучасних художників з мистецької колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Серед них:
Ескізи писанок відомої української художниці, скульпторки, писанкарки Аки Клим-Перейми (Арменія (Ака) Клим (одр. Перейма), інше ім’я – Богумила) 30. 09. 1927, смт Доманіце, Польща – грудень, 2013). Це оригінальні інтерпретації українських народних традицій, з його орнаментикою, символікою, єдністю форми і змісту.
