Події
17 січня 2019 р. краєзнавцем з смт Котельви Пшинкою Миколою Васильовичем було передано до колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського портрет Героя Радянського Союзу Бабака Івана Ілліча, який він в свою чергу отримав від дружини Героя Мотрони Демʼянівни. Бабак Іван Ілліч (26.07.1919 р., с. Олексіївка Нікопольського району Дніпропетровської області ‒ 26.06.2001 р., м. Полтава) ‒ педагог за освітою, авіатор за покликанням. Під час Другої Світової війни Іван Ілліч мужньо боронив рідну землю, а після доклав чималих зусиль для відродження і становлення шкіл на Котелевщині та у Полтаві.
Автор картини член Національної спілки художників України, заслужений художник України Олексій Тимофійович Шевчук. У 2010 р. художник на замовлення Полтавського міськвиконкому написав Галерею портретів Героїв-визволителів Полтави до відзначення 65-ї річниці Перемоги. Згодом картини були передані родичам Героїв.
На початку 2019 року краєзнавці, музейники та історики науки отримали подарунок, який займе почесне місце в історико-краєзнавчій літературі: побачило світ друге, доповнене та уточнене видання книги «В.І.Вернадський та В.Г. Короленко: у поєднанні доль і поглядів». Видання презентує нові, раніше невідомі факти родоводу троюрідних братів, які мали не лише кровну спорідненість, а й спільні суспільно-політчні погляди та достойні морально-етичні вчинки.
Колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського щиро радіє і пишається тим, що серед авторів книги є і наша колега – мила, інтелігентна жінка Світлана Леонідівна Кигим.
Ми переконані, що « не лише сказати, а і бути почутим, не тільки знайти розуміння, а й відгуки у серцях вдячних читачів» вдалося авторам видання: доценту кафедри захисту рослин Полтавської державної аграрної академії Віктору Миколайовичу Самородову, завідувачу науково-дослідним експозиційним відділом краєзнавчого музею Світлані Леонідівні Кигим і Людмилі Василівні Ольховській - провідному науковому співробітнику Полтавського літературно-меморіального музею В.Г Короленка.
Дорога наша колего і щирі друзі музею!
Нехай ваш яскравий літературно-дослідницький талант і надалі служить примноженню духовного багатства нашої держави.
Нового вам натхнення і легкого пера !
16 січня 2019 року пройшов майстер-клас з бісероплетіння технікою станкового ткацтва із серії «Бісерні вакації» у рамках музейно-педагогічної програми «Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим» та проекту «Етноінтерактив». Провела Марія Пісцова, завідувачка науково-дослідного експозиційного відділу етнографії ПКМВК.
У затишному читальному залі дитячої бібліотеки-філії № 9 учасники виплітали браслети з геометричними та квітковими орнаментами. У процесі практичного заняття діти і дорослі вчилися працювати з різними матеріалами та інструментами, читати схеми, підбирати гаму кольорів; засвоювали техніки бісерного рукоділля, відтворювали і самостійно виконували прикраси.
Бісерне плетіння - один із видів українського народного мистецтва, яке є унікальним засобом естетичного виховання та творчого розвитку особистості.
Детальніше:Пройшов майстер-клас з бісероплетіння із серії «Бісерні вакації»
Святкування Старого Нового року стало вже доброю традицією в Полтавському краєзнавчому музею імені Василя Кричевського. Ось і цього разу, 12 січня 2019 року, до нашого музею завітали юні щедрувальники – вихованці Полтавського приватного навчально-виховного комплексу І-ІІІ ступенів «Паросток», які щиро поздоровили працівників та відвідувачів музею із Старим Новим Роком.
9 січня 2019 року пройшов майстер-клас з бісероплетіння технікою цегляного стібка із серії «Бісерні вакації» у рамках музейно-педагогічної програми «Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим». Провела Марія Пісцова, завідувачка науково-дослідного експозиційного відділу етнографії ПКМВК.
У затишному читальному залі дитячої бібліотеки-філії № 9 учасники виплітали різдвяні чобітки та зимові рукавички. У процесі практичного заняття діти і дорослі вчилися працювати з різними матеріалами та інструментами, читати схеми, підбирати гаму кольорів; засвоювали техніки бісерного рукоділля, відтворювали і самостійно виконували об’ємні вироби.
Бісерне плетіння - один із видів українського народного мистецтва, яке є унікальним засобом естетичного виховання та творчого розвитку особистості.
Справжній подарунок до Нового, 2019, року підготували для відвідувачів співробітники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Експозицію першого залу відділу природи поповнили нові експонати з природничої збірки. Це зразки гірських порід і мінералів, палеонтологічні рештки, що зберігались у музейному фонді і нарешті «дочекались свого часу». Серед них – унікальні експонати з колекції німецької фірми «Krantz in Bonn»: коштовне каміння, залишки викопних видів морських істот – мушлі молюсків, рострум пили-риби, морські зірки і таке інше. В окремому столику-вітрині репрезентовано геологічні зразки з Житомирщини, Кременчуцького району, Керченського півострова, які у різні роки досліджував видатний геолог і мінералог, академік В.І. Вернадський. Особливу цікавість викликає уламок метеориту, знайдений на Полтавщині. Захоплюючий ефект новій експозиції надає спецосвітлення експонатів.
Детальніше:Експозицію відділу природи поповнили нові експонати
Новий Рік – це свято, де трапляються дива, звучить веселий, дзвінкий дитячий сміх, горить яскравими вогниками красуня ялинонька, а на святі дітки веселяться та отримують позитивний настрій на весь прийдешній Новий Рік і від Діда Мороза та Снігуроньки подарунки мають новорічні подарунки.
От і цього року, до малих діток працівників Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, у виставкову залу музею, завітали з новою новорічною ігровою програмою «Новорічні забави від Діда Мороза та Снігуроньки» добрий та щедрий Дід Мороз, чарівна, весела Снігуронька та їх друг, Фокусник Зими Руслан. На заході дітки музейних працівників гралися в зимові ігри, веселились, водили хороводи та розповідали вірші для Діда Мороза та отримали від нього новорічні подарунки. Захід провели працівники науково-дослідного відділу освітньої роботи Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.
28 грудня у музeї відбувся майстер-клас «Якщо в хаті витинанка, то й добро стоїть на ганку». Учні молодших класів загальноосвітньої школи № 26 м. Полтава дізналися про історію виникнення і розвиток витинанки – одного з видів українського декоративно-ужиткового мистецтва.
Діти отримали інформацію про те яким чином в ХІХ столітті жінки прикрашали оселю на Різдво та інші свята, яке символічне значення, серед інших прикрас, мала витинанка, і чому особливу техніку виготовлення прикраси з паперу назвали «вириванкою». Викладач Полтавської дитячої школи Лідія Олексіївна Орел провела для школярів майстер-клас з виготовлення «вириванки». Діти виявили велику майстерність, увагу, витримку і отримали чудові новорічні прикраси до свята.
Детальніше:Якщо в хаті витинанка, то й добро стоїть на ганку
Колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського висловлює глибокий сум з приводу смерті відомого археолога, великого друга музею – Юрія Юрійовича Моргунова (1948 – 2018), доктора історичних наук, провідного фахівця з давньоруської археології Дніпровського Лівобережжя України.
Протягом 1970-х – 1980-х рр. він проводив польові дослідження – стаціонарні розкопки і поглиблені розвідки (з оригінальною методикою дослідження давньоруських археологічних пам’яток), укріплень городищ басейну р. Сули. На основі отриманих даних та історичного аналізу писемних джерел реконструював територіальний та соціально-політичний устрій прикордоння Переяславської землі з кочовим степом. Результати реалізації цього масштабного археологічно-історичного проекту опублікував у трьох монографіях і цілій низці статей.
Так склалося, що останні наукові праці Ю. Ю. Моргунова опубліковані у музейній збірці статей «Старожитності Посулля» (К., Полтава, 2018), розміщеній на нашому сайті.
Добра пам’ять про колегу, старшого товариша і друга, сподіваємося, збережеться ще на довгі роки. А запорукою цього будуть матеріали його досліджень, що представлені в експозиції музею.
Наприкінці 2018 року Інтернет приніс сумну звітку — 22 грудня пішов із життя Олександр Вадимович Григорьєв (1959–2018) — відомий фахівець в галузі археології періоду становлення Давньої Русі, провідний спеціаліст з питань вивчення роменскої археологічної культури Дніпровського Лівобережжя України IX – поч. XI ст., вірний друг Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, наслідки реставраційної роботи якого ось вже більше чверті століття можуть оцінювати відвідувачі експозиції й «Скарбниці» в Полтаві, один із дослідників літописної Лтави (1990 р.).
Народився вчений у м. Москві. Офіційної освіти не отримав. Протягом життя працював зберігачем фондів Центрального державного архіву Радянської армії (1976–1978), лаборантом Інституту археології АН СРСР (1978–1986), старшим науковим співробітником Музею-заповідника «Куликове поле» (м. Тула, з 1996 р.).