Події
Випущені у світ матеріали Другої наукової конференції «Село Жуки — батьківщина літописця Самійла Величка» доступні для загального користування в електронній версії на сайті Полтавського краєзвчого музею імені Василя Кричевського у розділі Видавнича діяльність
Відкриття відвідали учні 8 класу ЗОШ № 10 імені В. Г. Короленка, небайдужі до екзотики жителі та гості м. Полтава. Відповідну атмосферу створили учениці школи східного танцю «Амджад» (керівник – О. С. Ахапкіна).
На виставці представлені близько 100 предметів, які раніше не експонувалися. Тут можна побачити зразки японського та китайського графічного мистецтва, старожитності з Японії та Китаю (зброя, монети, порцеляновий посуд), раритети з Персії та Індії (зброя, металевий посуд, тканин), фото з Цейлону тощо.
23 лютого 2018 року у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського пройшов урочистий захід з нагоди 100-річчя затвердження Тризуба держаним гербом Української Народної Республіки. В урочистостях взяли участь представники громадськості, науковці, студентська молодь, діячі культури та мистецтв. Відзначення ювілейної дати було зініційоване Департаментом культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації.
20 лютого в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського відбувся інтерактивний навчально-виховний захід: «Оманлива тиша зимового лісу» ( підготували наукові працівники – Устименко О.В., Чеботарева Л.В., Масюк Н.М.). Учні 2-б класу ЗОШ №10 імені В.Г.Короленка м. Полтава, які взяли активну участь у заході, мали змогу ознайомитися з особливостями фенологічних змін у природі краю взимку і сформувати уявлення про те як зимують тварини.
Детальніше:Відбувся інтерактивний навчально-виховний захід: «Оманлива тиша зимового лісу»
7 (19) лютого 1852 р. народилася Катерина Миколаївна Скаржинська (уроджена Райзер, 1852-1932) – визначна меценатка, громадська діячка, науковець, один із фундаторів музейної справи на Полтавщині та нашого музею зокрема. У 1885 р. у своєму маєтку на хуторі Круглик поблизу міста Лубни вона заснувала музей, який став першою загальнодоступною приватною краєзнавчою збіркою на Полтавщині й в Україні в цілому. Лубенський музей К.М. Скаржинської мав велике значення для розвитку археології, історії, краєзнавства, музейництва. Безцінні речі (понад 20 тис. предметів) Круглицького музею, подаровані нею в 1906 р. Полтавському губернському земству, лягли в основу колекції сучасного Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Частина з них представлена в музейній експозиції.
19 лютого 2018 року в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського відбувся навчально-виховний захід присвячений вшануванню пам’яті героїв Небесної Сотні «Безсмертна пам’ять Воїнів Світла». Захід відвідали студенти І курсів Полтавського будівельного технікуму транспортного будівництва. Провели захід – наукові співробітники – Олексій Орел та Артем Фісанович. Також, працівники музею та учасники заходу долучились до акції «Ангел пам’яті», яка була ініційована київською співачкою та журналісткою Анжелікою Рудницькою.
Детальніше:В Полтавському краєзнавчому музеї вшанували пам’ять героїв Небесної Сотні
Завершується цикл зимових свят, але залишається святковий настрій - у серці, у спогадах, а ще – у творах відомого полтавського художника, члена НСХУ Анатолія Лавренка. На виставці «Свята» представлено понад 60 його робіт, створених протягом кількох років у рамках однойменного проекту.
Українці вміють святкувати, і не просто так, а створюючи неповторну атмосферу. Кожне свято, зокрема - релігійне, має в нашого народу і унікальні традиції, і власну таємницю, і простір для творчості. Тому до цієї теми звертається чимало митців. Але проект Анатолія Лавренка - особливий. У ньому відображений весь річний цикл улюблених українських свят, насамперед, - православних. Тут і Різдво, і Масляна, і Великдень, і Спас, і дні вшанування найвідоміших святих. Відображені й традиції, які побутують у різних куточках України. Наприклад, на Полтавщині практично не знають, що таке Поливальний понеділок. А на Західній Україні традиція поливати дівчат у перший день після Великодня досить поширена. Натомість у селах Центральної України дотепер, напевне, нема такої хати, де б не відзначали Маланку. І всі ці традиції зібрані разом у проекті Анатолія Лавренка.
Детальніше:Відкрито персональну виставку Анатолія Лавренка «Свята»
З нагоди річниці розстрілів на Майдані під час Революції Гідності у залі № 16 представлена виставка фотознімків учасника лютневих подій 2014 року Миколи Івановича Назаренка ( м. Миргород ).
На виставці представлені замки і ключі ХVІІ − ХХ століття, які побутували на території Полтавщини.
Замки і ключі вважаються ровесниками ранньої цивілізації, вони згадуються у Старому Заповіті, міфах народів світу. Старовинні запірні пристрої мали багато різновидів і виготовлялись із волокна, дерева, пізніше з металу.
На думку істориків перший дерев’яний замок з’явився ще в Давньому Єгипті, близько 4 тисяч років тому. Перші металеві замки відомі в Європі з часів стародавнього Риму, де майстри об’єднали досягнення народів Середземномор'я, Азії та Європи. Особливий внесок зробили кельти. Тоді з'явились перші цілковито металеві конструкції, як постійні (накладні), так і відокремлювані (навісні).
Виставка працює з 15 лютого по 25 березня!
10 лютого 2018 р. Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського взяв участь в урочистостях зі вшанування пам’яті видатного українського літописця Самійла Величка, що відбулися у с. Жуки під Полтавою, поряд із пам’ятним знаком літописцеві-земляку та Покровською каплицею Пресвятої Богородиці. Ці заходи проведені Департаментом культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації, Полтавською районною держадміністрацією та відділом культури і туризму РДА, Тахтаулівською сільською радою та козацькими формуваннями Полтавщини.
Детальніше:Урочистості зі вшанування пам’яті видатного українського літописця Самійла Величка
В експозиції відділу природи Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відновлено технічну частину діорами «Риболовецьке господарство «Прибій» на Кременчуцькому водосховищі» (Глобинський район Полтавської області», створеної в 1962 р. талановитим майстром діорамного мистецтва Ю.І. Дешалитом. Освітлювачем музею, Мироненком О.В., діорамі було повернуто початковий режим роботи. Тепер діорама зі світловими ефектами – діяльність господарства вдень і вночі та місячне сяйво, стали родзинкою експозиції залу, що висвітлює тему «Водні ресурси Полтавщини». Вони викликають захоплення не тільки у дітей, а й у дорослих відвідувачів нашого музею.
