Продовжуючи рубрику «Цікаве про експонат», сьогодні знайомимо вас із ще одним експонатом з фондової колекції музею. Плахта – старовинний український поясний одяг, що складається з чотирикутного шматка тканини, який обгортають навколо талії. Вона замінює спідницю. Подібний, платовий, одяг на території України носили здавна, ще за часів Київської Русі. Найбільш пишно його оздоблювали в часи козацької доби, коли для жіноцтва з верстви козацької старшини плахти гаптували шовком і золотом. Святкова плахта-станок (Тк 5979 ПКМ 66127), виткана з вовни на бавовняній основі, у 1880-ті роки належала родині Івчинків з с. Лютенські Будища Зіньківського повіту. Візерунок її складають червоні, білі, зелені, сині, малинові та фіолетові прямокутники-клітинки, які символізують розоране поле. Різнокольорові цятки по центру клітинок уособлюють зерно, яким засіяли землю. Таким чином, одягаючи плахту, за уявленнями наших предків, жінка оберігає власну здатність до продовження роду.