У різні часи існували різні форми хрестиків. Вони використовувалися переважно на всіх етнічних українських землях, а є такі, котрі були розповсюджені тільки на тих чи інших територіях – поліські, слобожанські, запорозькі …. І такі «регіональні» зразки ви можете бачити на інформаційних планшетах. У вітринах - найпоширеніші на українських землях хрестики, які поділяються на чоловічі і жіночі.
Дніпропетровщина представлена як знахідками епохи Русі – Великого князівства Литовського, так і козацької й післякозацької доби. Найдавнішими в плані ставрографії є хрестики з Ігрені. Хрестики з Одинківки досить пізні, кінець XVIIІ – ХІХ ст., а виріб з неіржавіючої сталі з парку імені Шевченка – взагалі чи не початок – перша половина ХХ. Певною перлинкою Новомосковського району є комплекс запорозьких хрестів другої половини XVIIІ – першої половини ХІХ ст. На території Новомосковщини істотно відчуваються культурницькі впливи Слобожанщини у вигляді регіональних слобожанських хрестів. Яскравим проявом цієї традиції виступають жіночі нагрудні хрести, зокрема – представлений тут так званий «Яблуневий Спас» із вставочками з різнокольорового скла. Солонянський район, правобережжя області демонструють класичне розмаїття хрестів. Вони датуватися XVIIІ – ХІХ століттям, запорозький і старообрядницького литва «царегородський», штамповані хрестики різних розмірів межі ХІХ – ХХ століття.
Нікопольщина широко представлена зразками хрестиків мощовиків ХІ-ХV століть. Дуже рідкісний кістяний різьблений хрест. Представлені хрестики Царичанського, Павлоградського, натільні хрестики, іконки і стулки складнів з околиць міста Вільногірськ. Ось такі шматочки нашої історії, про яку розповідають хрестики. Поодинокі знахідки, зазвичай, «мовчазні», але коли вони збираються у комплекси, коли це накладається на писемні джерела, тоді історія населених пунктів починає грати всіма можливими барвами.