Непоправна втрата для мистецьких кіл Полтавщини та Харківщини сталася в ніч проти 17 листопада – пішов у засвіти Борис Петрович Пянида (28.11.1935-17.11.2020) – художник декоративно-ужиткового мистецтва, уродженець с. Дячкове Диканського р-ну Полтавської обл.

Борис Петрович закінчив Миргородський керамічний технікум ім. М.В. Гоголя (1952-1959), де навчався у Л.Статкевича, О.Сухаревського, В.Панащатенка. Усе своє творче життя присвятив улюбленій справі. З 1959 р. до 1996 р. працював на Будянському фаянсовому заводі. У 1966 р. став членом Національної спілки художників України. У 1995-1998 рр. ділився своїми знаннями та вміннями з учнями Будянської дитячої школи народного мистецтва. У 1999 р. Б.П. Пяниді присвоєно почесне звання «Заслужений художник України».

Борис Петрович – один із провідних художників Будянського фаянсового заводу, один із перших на заводі він зайнявся засвоєнням та впровадженням підполив’яного розпису фарбами й солями металів, різноманітними їх сумішами та комбінаціями. Разом зі своїми колегами-художниками створив феномен – унікальний стиль, відомий «будянський розпис», якому притаманний національний дух з яскраво вираженою народністю. Півник – знаменитий товарний знак будянського фаянсу, який прикрашає денце кожної продукції Будянського фаянсового заводу, ‒ був створений Борисом Пянидою у 1967 р.

Особливе місце у його творчості займав розпис декоративних тарілей. У них якнайповніше реалізовано роздуми, почуття й тонко-нюансові настрої митця.

Борис Пянида – учасник обласних, всеукраїнських, всесоюзних, міжнародних художніх та промислових виставок – ярмарків у Загребі, Токіо, Парижі, Лейпцизі, Познані, Ріо-де-Жанейро, Монреалі. Мав персональні виставки в Харкові (1985, 1994, 2000, 2015). Його твори зберігаються у музеях Києва, Харкова, Полтави, Сум, Запоріжжя, Чернігова, Миргорода, Диканьки, Лозової, Опішні, багатьох приватних колекціях в Україні та за її межами.

Нещодавно – у вересні 2020 р. співробітники Полтавського музею відвідали родину Пянид та отримали у дар два набори для вареників «Чорнобривці» (1996 р.) та «Ягода» (1985 р.), набір салатників «Ніжні квіти». Майстер ніколи не забував про своє коріння.

Колектив музею висловлює найщиріші співчуття родині та друзям у зв’язку із цією непоправною втратою. Пишаємось, що були знайомі з такою Людиною! Світла пам'ять!