Нещодавно до колекції музею надійшла нова випадкова археологічна знахідка – фібула пізньосарматського часу, знайдена на селищі черняхівської культури в ур. Чорненьке поблизу с. Турбаї на Глобинщині. Її передав до музею офіцер, учасник ООС на Сході України Роман Бодаква.

Фібула належить до числа доволі поширених прикрас-застібок пізньосарматської епохи. Такі фібули з’явилися після бурхливих подій сер. ІІІ ст. н. е. – так званих Скіфських війн – і походять з античних міст Північного Причорномор’я. Відомі вони у степових сарматських похованнях, могильниках Криму, Подунав’я та Північного Кавказу.

Бронзова прикраса і застібка належить до групи так званих лучкових підв’язних фібул. Це — двочленна застібка порівняно великого розміру (5,6 см). Свого часу мала пружину й голку, що вільно оберталися навкруги своєї осі. Корпус таких фібул виготовлявся з масивного граненого стрижня, дещо розширена ніжка відділялася від спинки уступами – плічками, котрі перешкоджали сповзанню дроту зав’язки донизу. Платівчастий вузький приймач, відділений від ніжки профільованим згином, одним із кінців знаходив завершення у чотиривитковій зав’язці. Такі бронзові фібули мали чотиривиткову пружину, що разом із голкою втрачена.

Застібка належить до серії ІІІ лучкових підв’язних фібул, котрі датуються дослідниками 2-ю пол. ІІІ ст. н. е. Схожі на турбаївську прикрасу походять з некрополів у Дружному та Усть-Альмі в Криму. Тотожна підібрана на правому березі Орелі біля с. Лівенського, схожа – виявлена у с. Ковалівці під Полтавою.

Новий артефакт музейної колекції розширює географію побутування подібних застібок до басейну Псла, позначаючи зону сарматських кочівок у Дніпровському Лісостепу 2-ї пол. ІІІ ст. н. е., виникнення поселень осідаючих на землю кочовиків та змішаного лісостепового населення пізньоскіфського й пізньозарубинецького походження, що й ставали осередками селищ носіїв черняхівської культури.

Кулатова І. М., провідний науковий співробітник Центру охорони та досліджень пам’яток археології Полтавської обласної ради