Видатні літературні твори відомі нам ще зі школи. Подекуди до сивин пам’ятаємо зміст улюблених романів, поезій, замислюємось над вчинками персонажів. У величній книзі «літератури завжди знайдеться рядок про кожного і для кожного». Подякуємо за це письменникам.

Але що читають вони? Погодьтеся, цікаво дізнатися, яка література захоплює самих майстрів красного слова? Відповісти на це запитання допомогла слушна нагода. Задля популяризації творчості наших земляків-літераторів, до бібліотеки Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського надійшли видання з книгозбірні Полтавської організації національної спілки письменників.

Найбільшу частину отриманого фонду складає доробок останніх 30-35 років. Переважно, книги полтавських авторів. Головним чином – поезія. Визнані майстри і поети-початківці діляться з читачем своїми почуттями, подають власне бачення сенсу життя, відгукуються на суспільні проблеми. Настрої ліричних героїв Тараса Нікітіна, Віри Казидуб, Едуарда Кухаренка, Наталії Фурси, інших авторів, звичайно ж, різні. Зачасту – це реакція особистості на перетворення в країні (роки становлення української державності), пошук свого місця в новій реальності, а також звернення до традиційних тем: пошуки Бога, кохання, мистецтво. Цікавлять літераторів і краєзнавчі мотиви: епізоди минувшини, краса природи. Знаходимо їх у збірках Івана Паліївця, Тетяни Лісненко, Наталії Калатури.

У вивченні і осмисленні історії рідного краю вбачають своє покликання прозаїки Олекса Ізарський, Геннадій Щіпківський. У бібліотечному фонді письменницької організації чимало творів у жанрі документального нарису: розповіді про міста і села Полтавщини, долі земляків.

Загалом же, письменники читають письменників – відкриття у цьому немає. Цікавість до праці колег - невід'ємна ознака спілчанського життя. Але існує ще один супровід літературного процесу – критика. Наукової ґрунтовності книгозбірні додають літературознавчі й історичні розвідки, присвячені культурно-мистецькій проблематиці. У цьому напрямі працював поет, критик, громадський діяч Микола Костенко, працює знаний фахівець мовник, професор Микола Степаненко.

Звичайно, ж присутня і літературна класика різних країн. У переліку популярних творів – антологія європейського сонету, повісті Гоголя, романи Достоєвського. Робота літератора неможлива без допоміжних видань – різноманітних словників, довідників, покажчиків. Зустрічаються вони і у письменницькій бібліотеці.

До речі, цікава особливість: чимало примірників з доробку полтавців прикрашені дарчими написами. Сплине час, і можливо, вони стануть в один ряд з автографами знаменитостей, увійдуть до музейних колекцій як свідчення перших успіхів . Втім, цінність самих творів очевидна вже зараз. Окрім художнього значення, вони виявляють зв'язок між різними поколіннями літераторів, засвідчують їхнє перебування в загальнокультурному процесі, натхненним рядком пишуть виразний портрет сучасності. Проникати в самісіньке її осердя і є покликанням високої словесності.

Людмила Нестуля – науковий співробітник Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.