Не стало американської киянки Катерини Кричевської-Росандіч (2 вересня 1926 – 3 листопада 2021) – представниці третього покоління художників відомої мистецької родини.

Із ранньої юності розлучена з Україною, сформована цілком у чужоземних умовах, вона пройшла тернистими шляхами мистецького вдосконалення. У творчості часто зверталася до України з замилуванням і серпанком легкої печалі, мала друзів на всіх континентах, була щирою і щедрою, передала сотні оригінальних творів музеям України та Америки.

Катруся любила й пам’ятала свою батьківську і дідівську землю, але не рвалася до неї, прирісши до землі своєї нової Батьківщини, де за межу пішли найрідніші – мати і батько, і де живе нова генерація родини, для яких незаперечною Берегинею домашнього вогнища була пані Катерина.
Науковці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського глибоко сумують з приводу кончини нашого симпатика, порадниці й мецената.
Та в своїх листах вона наголошувала у заповіді для рідних: щоб по її смерті прах розвіяли у Каліфорнії на поляні поблизу гір Сьєри-Невади, приготували улюблені українські страви, були усміхненими і не журилися. Ми будемо пам’ятати тебе, дорога пані Катерино!